Ще кілька років тому він працював в охороні, займався спортом і захоплювався мотоциклами. Сьогодні старший сержант з позивним Вірус керує взводом ударних БпЛА роти розвідувальних та ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення «Мирний» батальйону безпілотних систем спеціального призначення 11 бригади імені Михайла Грушевського НГУ.
За його плечима – вища морська освіта, робота в охороні та служба у спецпідрозділі «Омега». Після початку повномасштабного вторгнення Вірус вирішив повернутися до військової справи.
Перші пів року після початку повномасштабного вторгнення я ще працював, але не зміг стояти осторонь й вирішив долучитися до 11 бригади Нацгвардії. Спочатку був у мобільно-вогневій групі, потім перейшов на посаду інструктора з фізичної підготовки», – згадує гвардієць.
Згодом він зрозумів, що хоче змінити напрям і безпосередньо брати участь у бойовій роботі. Тож вирушив до побратимів на Оріхівський напрямок і фактично почав новий етап своєї служби з нуля.
Я вивчився на пілота БпЛА «Mavic», потім працював на «Matrice». Постійно питав, вчився, розбирався у тонкощах польотів FPV-дронів. І вже за кілька місяців створив власний екіпаж», – каже Вірус.
Сьогодні разом із побратимами він виконує бойові завдання, знищує особовий склад і техніку противника, а також ворожі «дрони-ждуни». Водночас командування взводом – це не лише робота з безпілотниками.
Ти маєш думати про підготовку екіпажів, бойову роботу і водночас про кожного свого бійця. Оцінювати ризики, змінювати маршрути, розв’язувати проблеми. У роботі з дронами завжди щось може піти не за планом – техніка, акумулятори, зв’язок. З досвідом рішення ухвалюються швидше, а ефективність зростає», – пояснює командир.
У бойовій роботі були й моменти, коли доводилося ризикувати власним життям.
Якось на позиції без роздумів кинувся рятувати поранених побратимів. У такі моменти не думаєш про себе – береш аптечку, біжиш, шукаєш укриття, допомагаєш, аби боєць вижив і дочекався евакуації. Бувало й таке, що в лобове скло нашої автівки влетів ворожий дрон. Ми встигли вистрибнути, а він, на щастя, не здетонував», – згадує Вірус.
Війна змінила його ставлення до життя та речей, які раніше здавалися звичними.
Починаєш більше цінувати життя і ті дрібниці, з яких воно насправді складається. Але водночас точно розумієш, заради чого продовжуєш працювати», – говорить гвардієць.
Сьогодні Вірус командує взводом, навчає нових пілотів і разом із побратимами продовжує бойову роботу.
Ми воюємо за майбутнє нашої країни, за наших рідних і близьких, за незалежну Україну. Роботи ще багато. І військових забагато не буває. Тому долучайтеся», – каже він.
Нацгвардійці у складі інших підрозділів Сил оборони України продовжують боротьбу за світле майбутнє нашої держави.
Група комунікації Південного Одеського ТУ НГУ
