Я пішов, не вагаючись. Не тікав і не ховався. І то було правильно. І навіть, якби я міг повернути час назад – все одно пішов би воювати», – каже Василь.

У війську Василь став кулеметником. Брав участь у контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку. На початку жовтня 2023 року отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги.

Військовий пригадує, що того дня ніс варту на спостережному пункті. Прилетів російський снаряд. Уламки боєприпасу вбили одного воїна та поранили ще двох. Під час евакуації Василь трохи відстав від своєї групи і потрапив під удар дрона-камікадзе. Чоловікові відірвало праву ногу та пошматувало скалками інші кінцівки. Побратими наклали йому турнікети, пообіцяли, що повернуться і рушили далі. Василь залишився наодинці. Якоїсь миті йому здавалося, що це кінець. Але думки про 9-річну донечку і 8-річного сина змусили Василя зібрати всю свою волю в кулак та дали сил дочекатися евакуації.

Я тримався заради своєї малечі. Подумав, а як вони будуть без мене. Тож пообіцяв і собі, і малим повернутися та стати кіборгом», – каже захисник.

У студентські роки ветеран займався гирьовим спортом та брав участь у місцевих змаганнях. Під час реабілітації у 2024 році Василь Курилович знову почав займатися цим спортом за порадою лікаря, щоби швидше підготуватися до протезування.

У 2025 році чоловік доєднався до команди з адаптивного спорту «Незламний Харків», яка була створена на базі 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ та за яку вже виступали його побратими з різних Сил оборони України. Заради тренувань із командою Василь вмовив родину переїхати з Тернополя до Харкова.

Першим міжнародним виступом Василя Куриловича стали змагання серед ветеранів Strong Spirit’s Games в Мадриді. У складі ветеранської національної збірної України чоловік здобув чотири медалі.

Жим штанги лежачи 60 кілограмів. Потім ривок гирі – дві «шістнадцятки». В сидячому положенні. Айрбайк 30 калорій і веслування на тренажері 100 секунд. То я взяв три бронзи, а з гирі взяв срібло», – каже Василь Курилович.

Сьогодні команда «Незламний Харків» налічує понад 100 спортсменів-ветеранів.

Близько 50 ветеранів – мої побратими Слобожанські «Скіфи», решта – хлопці, які воювали у ЗСУ, інших підрозділах Сил оборони. Вони бачать, яке ставлення до ветеранів з пораненнями саме у нашій бригаді, як ми перетворили заняття спортом у найефективніший спосіб і фізичного, і психологічного відновлення, яку підтримку ветерани мають від керівництва бригади, яку увагу їм приділяють представники ЗМІ України. Цей комплекс, який можна охарактеризувати словами «повага та турбота» – й притягує до нашої команди хлопців з різних підрозділів Сил оборони», – вважає начальник з фізичної підготовки та спорту 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ та засновник команди «Незламний Харків» Сергій Кіяшко.

Наразі ветеран вчиться ходити на протезах і готується до відбору на «Ігри нескорених» — міжнародних змагань серед військових та ветеранів із пораненнями.

Фото: пресслужба Першого ТМО Львова та Суспільне.Харків.

За матеріалами Суспільного

Відділення комунікації Східного Харківського ТУ НГУ