На війні немає чужого болю. Для нацгвардійців не існує чужих потреб. Коли хтось з побратимів потребує допомоги, за нього б’ється ціла спільнота – не лише зі зброєю, а й серцем. Донорська кров у цей час стала символом братерства, довіри й готовності віддати частину себе заради життя побратима. І на таких тихих, але рішучих вчинках і тримається військо.
Військовослужбовці Західного територіального управління Національної гвардії України стали донорами і здали кров у Львові для потреб поранених побратимів. Перед процедурою кожен пройшов обов’язковий медичний огляд та консультацію фахівців. Для нацгвардійця Віктора – це не перший подібний досвід. Ще до повномасштабного вторгнення він свідомо став донором. А зараз, це набуло нового – більш вагомого змісту.
Кров здавати час від часу навіть корисно для організму, вона оновлюється. А коли знаєш, що вона може врятувати життя побратиму або людині, яка цього потребує, то це ще й морально приємно», – поділився військовослужбовець Віктор.
Лікар Олександр Крук зазначив, що потреба в донорській крові залишається постійною, особливо в умовах війни. Саме тому важливість кожної донації важко переоцінити.
Донорство – це реальна можливість врятувати життя, адже одна донація може допомогти одразу кільком пацієнтам. Регулярна здача крові сьогодні є важливо необхідною», – зазначив лікар.
Для нацгвардійців донорство стає складовою їхньої служби. Там, де замовкає зброя, але триває боротьба за життя кожного пораненого, вони знову поруч зі своїми побратимами, об’єднані спільною метою і силою.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
