Сьогодні його камера – звичайний смартфон. І цього достатньо, щоб показати світ таким, яким ми давно перестали його помічати.

На службі з великою технікою не походиш. Але, вдягнувши форму, ти не втрачаєш себе – своїх умінь і здатності бачити красу. Коли помічаєш світанок чи тишу над водою, хочеться зберегти цю мить. Вона нагадує, що життя триває – і ми боремося за те, щоб у нашій країні завжди було місце для світла», – говорить Олексій.

Його світлини – не про війну. Тут – ранкове світло, дніпровські кручі, спокій води, небо, яке щодня сходить над нами попри все. Це кадри, зроблені між службою, у короткі миті тиші. Про моменти, повз які більшість із нас проходить. І саме в цьому – їхня сила.

Бо за військовою формою — звичайна людина. Зі своїми захопленнями, власним поглядом на світ і потребою іноді просто зупинитися та подивитися навколо.

Ідея виставки народилася з розмов і перегляду світлин у Центрі життєстійкості. Спочатку це були кадри «для своїх». Але коли їх побачили інші – стало зрозуміло: ці фотографії мають говорити до ширшої аудиторії. Організатори підготували для автора сюрприз – відкриття стало для нього несподіваним і дуже теплим моментом підтримки.

Ми хотіли показати, що за формою – людина з великим внутрішнім світом. Ця виставка про те, що навіть у непрості часи можна знаходити світло й ділитися ним з іншими», – зазначила керівниця Центру життєстійкості Ірина Береза.

Організатором виставки виступила ГО «Жінки Канівщини: сила в дії». Підтримку та співпрацю у реалізації проєкту забезпечив Ветеранський простір «Патріот».

Експозиція відкрита для всіх охочих до 1 квітня. Кожен може придбати світлину за донат – усі кошти будуть передані на підтримку наших захисників.

Іноді один світанок говорить більше, ніж тисячі слів. Ми боремося не лише за територію – ми боремося за світло над нашою нескореною Україною. Ми тримаємо стрій за свою землю і за світло, яке над нею не згасне.

Група комунікації Північного Київського ТУ НГУ