Данило – наймолодший серед військовослужбовців в одному з батальйонів Національної гвардії України. Хлопцю нещодавно виповнилося 18 років і він відразу вирішив піти служити. Старші побратими ставляться до нього з повагою і захоплюються мотивацією і сміливістю хлопця.Відсвяткувавши день народження, я добровольцем записався у Національну гвардію України. Почалася війна і я не міг більше сидіти вдома. Відчував, що треба було йти і вчитися військової справи, щоб захищати свою країну, свою родину. Я не хочу, щоб моє життя протікало марно. В мене є Батьківщина, я вирішив служити їй. Мамі до останнього дня нічого не казав. Лише коли отримав повістку на відправку до частини, тоді розказав. Вона неохоче мене відпустила, однак, згодом зрозуміла, що її син вже виріс і прийняв зважене чоловіче рішення», – ділиться гвардієць.
Данило швидко вчиться і розуміє, що від умінь здобутих сьогодні, буде залежати його вміння виконувати бойові завдання завтра. Він впевнено тримає зброю і виконує складні вправи з бойової підготовки.
Звісно, заняття даються нелегко. Це тяжка фізична і розумова праця, а треба ще слідкувати за кожним рухом і постійно думати, що саме ти робиш і навіщо. Але у Національній гвардії є гарні інструктори, котрі все показують і розказують. Мені подобається вивчати військову справу. І в колективі мені цікаво. Я ж наймолодший, тож чую багато порад від старших товаришів. Служба у війську – це справжня наука життя. Я задоволений своєю службою і готовий зробити все, що від мене залежить заради перемогти України, щоб наша Батьківщина була мирна, сильна і незалежна», – розповідає Данило.
