«Швидко оцінюю ситуацію та дію», – санітарний інструктор НГУ на псевдо Кроха

Яна з дитинства мріяла стати медиком. У 2004 році закінчила Полтавський базовий медичний коледж за спеціальністю «медична сестра» і розпочала свою медичну кар’єру. Сьогодні, маючи 20-річний досвід у медицині, вона працює санітарним інструктором у 17-й Полтавській бригаді Національної гвардії України.

До військової служби Яна приєдналася у 2015 році завдяки своєму чоловікові, який служив у частині з 1999 року. Вони одружилися у 2006 році, і саме чоловік запропонував їй підписати контракт. «Він мене привів у частину на контракт», — згадує Кроха.

Бажання допомагати військовим через медицину стало ключовим фактором її рішення. Перший виїзд у зону АТО відбувся у 2016 році до Маріуполя. Тоді вона вперше зіткнулася з реаліями війни, які суттєво змінили її погляди на життя. З вересня 2022 року Кроха працює на передовій, виконуючи свої обов’язки в умовах повномасштабного вторгнення.

Кроха займається як соматичними хворими, так і пораненими. Вона накладає пов’язки, підключає крапельниці та організовує евакуацію до стабілізаційного пункту. «Роблю свою роботу, та й усе», — скромно каже вона.

Попри великий обсяг обов’язків, Яна знаходить сили продовжувати працювати завдяки любові до своєї професії. «Це моє покликання», — додає санітарний інструктор.

Кроха зізнається, що найважче — бачити страждання поранених. «Фізичної роботи я не боюся, бо дуже люблю свою професію. Але морально тяжко дивитися на поранених», — ділиться вона.

Водночас у критичних ситуаціях її спокій і професійні навички дозволяють швидко оцінювати ситуацію та приймати правильні рішення. «На критичні ситуації реагую нормально. Швидко оцінюю ситуацію та дію», — пояснює Кроха.

Любов до медицини стала для Яни джерелом натхнення та сил. «Я люблю свою професію і буду й надалі лікувати людей», — впевнено говорить санітарний інструктор.

Її історія — це приклад стійкості, відданості своїй справі та прагнення допомагати іншим, всупереч всім труднощам, які приносить війна.