Вивозить з передової поранених побратимів, доставляє на позиції боєкомплект, їжу та воду. Гвардієць Юрій з позивним Бандерик захищає Україну у 5 Слобожанській бригаді України. Пів року Юрій — за кермом квадроцикла.
Інколи, зізнається Бандерик, відчуває себе гонщиком ралі Париж-Дакар. За пів року на передовій міняє четверту пару коліс. Пробивав шини арматурою на фронтовому бездоріжжі, довелось і на міну натрапити.
«Їздив під Кліщіївку, відвозив їду, воду і міняв людину, яка там виконувала своє бойове завдання, і наїхав або то пелюсток, або то міна ПМ, розірвало мені два колеса, і так на пробитих колесах ми виїжджали», – згадує Юрій той виїзд.
Швидкий та маневровий, нахвалює Юрій свого квадроцикла. Бойові побратими допомогли з військовим апгрейдом — приварили два ящики для боєкомплекту та харчів. Так швидше розвантажуватись на позиціях, коли часу обмаль. Щоб вберегтись від ворожих дронів, на бойове завдання Бандерик виїжджає в сіру пору доби.
«Є таке, що fpv дрони – окупанти їх міняють на нічні, або на денні, і в мене є цей час, коли вони всі вертаються на точку, звідки вони злітають. В мене є, ну, 20 хвилин, пів години – дуже швидко треба це все зробити. Шустрий я, так скажемо, раз заїхав, діло зробив і поїхав назад», – ділиться з журналістами особливостями своєї служби гвардієць.
Окрім дронів, ділянка фронту, де тримають оборону Слобожанські гвардійці, прострілюється мінометами.
«Я заїжджаю, починаю працювати міномет, переді мною, і не можна ні якому разі здавати, розвертатися, давати назад, треба їхати далі, бо якщо ти почнеш розвертатися, ти ще даєш час міномета націлитись, і він візьме трошки наперед – і все. Прилетіло наперед? Газу і поїхав, поїхав, поїхав! Потрапиш в якусь посадку чи що, він вже тебе не бачить!» – говорить Бандерик.
Коли гвардієць вивозить поранених, найважчі сідають за ним, хто почувається трохи краще — на сидіння збоку.
За добу, згадує Бандерик, доводилось вивозити до чотирьох поранених. Гвардійцю приємно на душі, коли врятовані побратими дякують за допомогу.
«Мені писали навіть у Facebook, мовляв, старий, дякую тобі дуже. То це є ще один плюс цієї роботи, яка дуже потрібна. Коли я вивожу людину, я не питаю в неї ані позивний, нічого. Я приїхав, мені посадили побратима, а потім та людина взнає, хто її возив, і тобі дякує дуже. Мені воно додає стимулу робити це далі!», – зізнається Бандерик.
Якщо від тебе залежить життя людини, говорить Юрій, права на помилку немає. Потрапляючи під ворожі обстріли, подумки молиться і вірить, що його оберігає не лише Бог. Цей оберіг — янгола Юрію подарував побратим.
«То вже старший чоловік, і коли я сюди перевівся, ми якось одразу з ним знайшли спільну мову, він досить розумний був. Він до речі вірші писав», – пригадує Бандерик свого старшого товариша та друга – гвардійця на позивний Директор.
За порятунок побратимів гвардієць Бандерик нагороджений нагрудним знаком Національної гвардії України «За відвагу» та «За доблесну службу». Вдома, на Івано-Франківщині на Юрія чекає велика родина. Один з братів Юрія також у війську.
За добу, згадує Бандерик, доводилось вивозити до чотирьох поранених. Гвардійцю приємно на душі, коли врятовані побратими дякують за допомогу.
«Мені писали навіть у Facebook, мовляв, старий, дякую тобі дуже. То це є ще один плюс цієї роботи, яка дуже потрібна. Коли я вивожу людину, я не питаю в неї ані позивний, нічого. Я приїхав, мені посадили побратима, а потім та людина взнає, хто її возив, і тобі дякує дуже. Мені воно додає стимулу робити це далі!», – зізнається Бандерик.
Якщо від тебе залежить життя людини, говорить Юрій, права на помилку немає. Потрапляючи під ворожі обстріли, подумки молиться і вірить, що його оберігає не лише Бог. Цей оберіг — янгола Юрію подарував побратим.
«То вже старший чоловік, і коли я сюди перевівся, ми якось одразу з ним знайшли спільну мову, він досить розумний був. Він до речі вірші писав», – пригадує Бандерик свого старшого товариша та друга – гвардійця на позивний Директор.
За порятунок побратимів гвардієць Бандерик нагороджений нагрудним знаком Національної гвардії України «За відвагу» та «За доблесну службу». Вдома, на Івано-Франківщині на Юрія чекає велика родина. Один з братів Юрія також у війську.
Сюжет національного телеканалу «Прямий»:
