23 – річний Іван щойно повернувся з Латвії, де 5 місяців проходив реабілітацію. Кращі латвійські лікарі допомагали гвардійцю відновитися після тяжкого поранення отриманого у серпні минулого року під час бою за Мар’їнку.

«Розірвало руку, від ліктя до кісті, зачепило правий бік. Від потужного удару зняло повністю шкіру. Я відразу впав. І, як у фільмі: зелена трава, сонце світить, все вибухає. У мене відразу сльози, що більше не побачу свою маленьку донечку »,  – пригадує Іван

Потім  – майже рік лікування, місяць у реанімації, він був підключений до апарату штучної вентиляції легенів, і одинадцять операцій. Попри страшні прогнози лікарів – він вижив. Спочатку боєць пересувався на візку, потім вчився наново ходити. І все заради 1,5 річної Марійки, яку батько тепер ні на хвилинку  не випускає з рук.

У своїх 20 років Іван вирішив стати кадровим військовим. Підписав контракт у лавах Нацгвардії. Вже у війську здобув освіту артилериста. А з початком великої війни, він попросився на схід захищати країну. Бути смілим та відважним ще з дитинства Івана навчив батько. Він також боронить Батьківщину, вже  25 років поспіль.

Про перші- після поранення- кроки, зворушливу зустріч із донечкою  через вісім місяців розлуки та плани на майбутнє, вражаючу історію дивіться у відеоматеріалі.