Коли розвідка передає координати, бійці підрозділів вогневої підтримки мають діяти миттєво. Але, перш ніж це стане бойовою рутиною, кожен мінометник проходить сотні годин підготовки.
В одному з секторів полігону – укрита лісосмуга. Саме тут відпрацьовує мінометний взвод хмельницького підрозділу Національної гвардії України. Відточені рухи, чітке встановлення, наведення і заряджання.
«Ти маєш знати свій міномет з закритими очима. Тут усе має значення – кут, відстань, вага, навіть щільність повітря. Помилка – і влучаєш не туди. А це – не просто пропущений шанс. Це загроза побратимам», – розповідає старший навідник Алукард.
Умовний противник висаджує ДРГ на узбіччі з метою прориву до позицій. Завдання БПЛА – виявити, завдання мінометників – вразити, завдання інструкторів – оцінити та довести до автоматизму кожен рух і кожне рішення.
«Ми готуємо хлопців до сучасної війни. Там постійна координація між підрозділами, швидка передача інформації й влучний удар. Ворог не чекає, і ми не маємо права гаяти ні секунди. Є принцип, якого ми дотримуємось завжди: піт артилериста береже кров піхотинця. І кожен наш навчальний залп – це інвестиція в життя побратимів на передовій», – зазначив командир взводу на псевдо Гуру.
«Наш дрон завис на 150 метрах, щоб залишатись непоміченим. Як тільки ми зафіксували ворожий автомобіль, що висаджував піхоту, одразу передали координати. Усе – по протоколу: швидко, чітко, без паніки. Розуміли: від нас залежить влучність мінометного розрахунку», – розповідає оператор БПЛА Володимир.
На полігоні все вже затихає, дрон повертається на базу, а міномети – до транспортного стану. Але головне – фахівці відпрацювали ще раз на практиці свої навички та визначили напрямки, які потребують додаткових тренувань.
Група інформації і комунікації Західного ТУ НГУ
