На цій стайні коней утримують в максимально природних умовах. Вільно ходять. Табуном бігають на водопій.

Когось із коней придбали ще зовсім маленькими. А когось урятували від скотобійні. Перше знайомство, звісно, краще починати зі смаколиками.

Дуже подобається. Я думаю, їм яблучко смакує. Їдять його дуже гарно. Дуже красиві коні», – ділиться враженнями гвардієць Євген на позивний Сєва.

Сюди приїхали військовослужбовці 5 Слобожанської бригади «Скіф» й звичайні харків’яни. Практично у всіх – перший досвід спілкування із конями. Легке хвилювання вмить минає, щойно підійшли до них.

Коні дуже швидко можуть відрізняти ваш стан, навіть якщо ви просто на нього дивитесь. Тож коли людина поруч у грайливому настрої, то й велетень Багі, завважки 850 кг, бавиться як маля.

Якщо я спокійна, кінь буде зчитувати з мене спокійний стан. Якщо я і буду трішки пришвидшуватись – він теж буде», – розповідають засновники стайні.

Багі стає на тумбу і залюбки вітає тих, хто до нього підходить.

Ну, це кайф, це справді треба відчувати! Ой, такі емоції усередині! Цікаво!» – ділиться враженнями один з гвардійців. Побратима доповнює Рустам на позивний Муха: «Ну, спочатку побоявся, а потім цей… Довірився. Він просто спокійний, прикольний. Ну, відчуття класні такі».

Станіслав, військовослужбовець вперше на такому заході у стайні:

Ну, незвичне враження, приємне. Хороший ефект. Дуже розслабляє. Я приїду ще. Наступного разу…» 

Дехто з військовослужбовців приїхав сюди у вихідний, і наступного дня вирушать знову захищати Харків. Для них, кажуть, таке дозвілля – це щось особливе.

Спокій. І тиша. І радість, частинка щастя. Частинка радості залишається, бо радості на війні немає. Там усе інакше, там життя інше, ставлення інше. Ну, це відчувати треба, це військові мене зрозуміють», – говорить Слобожанський «Скіф» Євген на позивний Сєва.

Власниця стайні Анна Ніконенко розповідає, що вони не виїжджали з-під Харкова ні на день. Довелося навчити коней не реагувати на вибухи:

Коли вибухи стаються, вони шукають вже поглядом: хто, хто може повідомити, що біжимо? Я кажу: “Ні, нормально”. Але це треба сказати, що ні, нормально. Дійсно нормально».

А ось секрет терапевтичного ефекту від спілкування в тому, що…

Коні просто віддзеркалюють своїм станом, вони повідомляють, хто розслаблений, хто напружений. Людина може навіть не помічати, що вона напружена, а коні це зчитують з тіла. І навіть якщо ми будемо намагатися якось трішечки маскувати свій стан, то вони будуть показувати дійсний стан людини. Тому вони або починають нервувати, або просто відходять від такої людини».

Після відвідування стайні практично кожен відвідувач перезавантажився й відпочив від напруги. І всі захотіли повернутися до коней ще.

Відділення комунікації Східного Харківського ТУ НГУ