Заступник командира роти 2 Галицької бригади Нацгвардії, капітан Михайло Теросипов був змушений двічі евакуювати родину через російську агресію: першого разу у 2014 році з Лисичанська, наступного – у 2022 році з Києва. Зараз він захищає Україну. Чоловік взяв собі позивний “Лис” на честь рідного міста.
Підрозділ Михайла нещодавно повернувся з зони бойових дій. Військові виконували завдання на Покровському напрямку.
“Кожен захід на позицію – це стрес. В окупантів на тому напрямку було стільки заготовлено боєприпасів для артилерії та мінометів, і коли транспорт, який завозить на позиції наших бійців, починає рух, то по ньому одночасно починають працювати до восьми гармат. Обстріли йдуть з усіх боків. Під’їжджають на позиції, одні мають забігти у бліндаж, а інші – заскочити в авто. І не всі вони можуть ходити, є й загиблі та поранені. А на все є дві хвилини під обстрілами”, — говорить він.
Попри те, що російські військові сунуть з усіх боків, армія РФ зазнає значних втрат.
“Ворог штурмував нас безперервно. Бачили колись фільми про зомбі-апокаліпсиси? Коли зомбі біжать, ні про що не думають, тільки біжать. У нас склалося враження, що вороги були під наркотиками. Вони просто перли на нас. І дуже їх багато було. Одної ночі вони атакували з 12 ночі до третьої ранку, три години. Наша розвідка отримала дані їхніх втрат, то понад півроти загинуло, поранені або зниклі безвісти. Так, і багато наших хлопців загинуло. Але ми порахували, що за одного нашого загиблого ми поклали 25 ворогів. Але вони все лізли й лізли. Я такого ще не бачив”, — каже нацгвардієць.
За участь у нещодавніх боях на Донеччині Лиса та його побратимів представили до нагород Головнокомандувачу ЗСУ.
