21-річний Ілля на псевдо Малий народився у Броварах Київської області. Хлопець захоплювався бойовими мистецтвами, зокрема бразильським джиу-джитсу, навчався у Переяслав-Хмельницькому центрі професійно-технічної освіти. За власним бажанням, щоб перевірити себе, у 2021 році вирішив пройти строкову військову службу та вступив до лав Національної гвардії України. Саме під час служби в одній із військових частин НГУ Ілля зустрів повномасштабне вторгнення росії, що змінило його життя назавжди.
“Ми прокинулися від тривоги, в частині почали видавати зброю та бронежилети. Коли дізнався, що ворог дійшов до Броварів, де залишилася моя родина, на душі стало дуже тяжко. Всередині я відчував безсилля”, – згадує Ілля. Саме тоді він вирішив, що його місце на фронті.
Після завершення строкової військової служби Малому було запропоновано підписати контракт. Ілля погодився, і вступив на контрактну військову службу до однієї із військових частин Нацгвардії Запорізького гарнізону. Там нацгвардієць і отримав свій перший бойовий досвід, який запам’ятався на все життя.
“8 липня відбувся перший штурм неподалік від Роботиного. Ми отримали завдання штурмувати впродовж восьми годин, адже були останньою групою. Пам’ятаю, що тоді почалася стрільба з усіх сторін, і як ми сховалися за танком та відчували всі постріли в наш бік”, – розповідає Малий. Перший бій став для нього випробуванням на міцність. Під шквальним вогнем ворога, нацгвардієць відчував, як життя висить на волосині.
Коли танк від’їхав, Ілля помітив, що його побратим отримав поранення і впав. Без будь-яких вагань гвардієць кинувся на допомогу. Незважаючи на щільний ворожий обстріл, доповз до побратима та прикрив його власним тілом. На жаль, у цей момент він сам отримав поранення – куля пробила ребра. Цей вчинок став для нього переломним моментом. Воїн зрозумів, що готовий на все, щоб захистити своїх побратимів і свою країну.
Після перенесеної хірургічної операції та місяця реабілітації, Ілля знову повернувся на фронт. Його підрозділ відправився на закріплення однієї з позицій. Небезпечна ситуація виникла за п’ять кілометрів від передової, коли нацгвардійці почали рухатися у бік ворога.
“Чули, як наближається техніка противника. Коли почали стріляти крупнокаліберні кулемети, ми шукали укриття. Знайшли яму, де сидів один із наших. Почався бій, але ми не злякалися, відстрілювалися і ворог почав відступати. Ми бачили багато росіян, які так і не змогли нас вибити з позицій”, – ділиться спогадами Ілля.
Гвардієць неодноразово брав участь у запеклих боях. Під час однієї місії, його підрозділ потрапив під обстріл дронів, де війська рф використовували хімічну зброю. Ілля згадує, як у момент “прильоту” почало щось дуже гучно шуміти: спочатку бійці подумали, що це граната, але дуже швидко зрозуміли, що на них з дрона скинули вибухівку із газом. Нацгвардійці швидко надягнули протигази, а Ілля проявив неабияку мужність.
“Коли побратим вибіг з бліндажа, я зрозумів, що потрібно його затягнути назад. А коли побіг за другим побратимом, почув клацання – це вже було скидання боєприпасу з дрона. Пам’ятаю, що встиг лише закрити його своїм тілом”, – згадує гвардієць.
Вибух завдав Іллі серйозних травм. Він відчув страшний біль у спині, але розумів, що повинен залишитися у живих, хоча мав пробиті легені, кров текла з рук, з тулуба, з рота. Попри серйозну втрату крові та численні травми, Ілля продовжував боротися. Від газу шкіра і очі дуже сильно пекли, з кожним кроком все важче і важче було рухатися та дихати, справа дійшла до так званого “кисневого голоду”. На самому бажанні вижити, він дістався найближчої позиції та покликав на допомогу, але там на місці нікого не було. Тому Малий з останніх сил попрямував до іншої позиції. Цей шлях міг стати для нього останнім, але і цього разу хлопець вижив. Цей епізод став легендою серед його побратимів.
“Коли почув, що летить дрон-камікадзе, я просто впав на землю і вже чекав на смерть, але, на щастя, обійшлося. Побратими забрали мене до бліндажа, де надали першу допомогу”, – пригадує він.
Десь за п’ять годин після поранення Іллю було евакуйовано. Він переніс дві важкі операції, близько восьми місяців відновлення, але вирішив повернутися на службу.
За свою витримку, силу, мужність і відвагу за період виконання бойових задач на Запорізькому напрямку, Ілля був відзначений нагрудним знаком «За відвагу в службі».
У листопаді цього року бійцю запропонували перевестися до лав 11 бригади імені Михайла Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України до соціальної служби, і вже за кілька днів після згоди він був переведений.
Наразі Ілля адаптується на новій для себе посаді у соціальній службі військової частини, де допомагає побратимам і посестрам, у тому числі – таким же пораненим, а також родинам загиблих воїнів.
Ця історія – приклад неймовірної мужності та відданості. Ілля Малий – справжній герой, який у найважчі часи свого життя не зупинився і продовжував боротися за своїх побратимів, за свою країну. Його шлях – це не лише історія про війну, а про силу духу, відвагу та незламність молодого серця, яке здатне на великі вчинки.
Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ
