Заступник командира 1 стрілецького батальйону 18 Слов’янської бригади Сергій Паштецький переконаний: «Найважливіше на фронті — психологічна готовність воювати».

Серебрянський ліс, Купʼянщина, Терни, Лиманський напрямок – такий шлях Сергія Паштецького від початку повномасштабного вторгнення. Відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На шлях військового став у 2016 році.

Наприкінці березня 2022 року Сергій мав випускатися з вишу, втім повномасштабне вторгнення все змінило: гвардієць отримав лейтенантські погони та розподіл до Одеси. Оскільки лишатися осторонь від бойових дій хлопець не міг, він перевівся до 18 Словʼянської бригади. Зараз Сергій перебуває зі своїм підрозділом у Часовому Яру.

На думку Сергія, до війни треба готуватися всім. Передовсім психологічно, адже фізичну форму можна легше надолужити, ніж подолати страх.

«Які б штанги, хоч по 200 кг, ти не тягав, якщо ловиш ступор під час бою – це може скінчитися трагічно. Тому насамперед треба готувати себе морально: якщо ти не готовий вбивати чи вмерти за державу, за сімʼю, – твій час перебування на полі бою може стати коротшим», – розповідає гвардієць.