«На Запоріжжі ми стикнулися з новими типами поранень», — бойовий медик бригади «Спартан» - НГУ

Бойова медикиня «Стрілка» розповіла про специфіку своєї роботи у 3 бригаді оперативного призначення «Спартан» Нацгвардії.


Сьогодні жінки на війні – не рідкість. Вони на рівні з чоловіками стоять на захисті нашої держави. У бригаді «Спартан» служить бойова медикиня на псевдо Стрілка. Від самого початку повномасштабного вторгнення дівчина не вагаючись взяла до рук зброю та долучилася до лав українського війська.

«За місяць до 24 лютого 2022 року я вже почала проходити підготовчі курси в добровольчому спецпідрозділі «Схід» і коли полетіли перші ракети одразу прийшла до них, але на початку я не була медиком, це все вийшло випадково. Просто з’явились перші поранені. Тоді я зрозуміла, що хлопцям треба надавати допомогу, так і втягнулась», – розповідає Стрілка.


Вже з березня 2022 року почались її перші виїзди на машині медичної евакуації. За цей час Стрілка встигла попрацювати у багатьох гарячих точках лінії фронту.

«Ще у Бахмуті я продовжувала служити в добровольчому підрозділі й вже там на місці познайомилась з бригадою «Спартан». Ми працювали разом, разом допомагали хлопцям і я зрозуміла, що хочу повноцінно доєднатись до бригади, це був поклик душі. Найцікавіше, коли я вже прийшла подавати документи, щоб перевестись до частини, то мене зустрічали незнайомі мені люди та дякували. Як виявилось, це були саме ті хлопці, яких я врятувала», – додає дівчина.


Говорячи про бійців, яких вивозили, Стрілка каже, що кожен випадок окремий, кожен важкий по своєму і до кожного бійця треба знайти індивідуальний підхід і розуміння. Додає, що запорізький напрямок став особливим в її роботі.

«На Запоріжжі ми стикнулися з новими типами поранень, а саме від FPV-дронів, тобто я вперше прийняла бійців, які ними уражені. Часто це уламкові поранення всього тіла. Але головне, це настрій хлопців, усі вони намагаються жартувати, підтримувати якось мене, хоча поранені вони»


Також, Стрілка згадує один з останніх випадків, який залишився в пам’яті.

«Це була травматична ампутація верхньої кінцівки та множинні поранення ноги в одного бійця. Добре, що на позиції хлопці надали допомогу пораненому, адже нам це дуже допомогло в подальшій роботі. Сам боєць був, в такому, я б сказала, незвичайно піднесеному дусі, постійно жартував. Казав, що, на жаль, тепер ні на комп’ютері не пограти, ні на гітарі. Саме такий настрій допомагає в тяжкі моменти, усюди шукати щось веселе, без сміху нікуди. Бійця ми передали стабільного, у свідомості й зараз він вже лікується, тому я за нього спокійна», – розповідає дівчина.


До повномасштабного вторгнення вона ніколи навіть у думках не пов’язувала себе з військовою медициною. Але зараз зрозуміла наскільки це все важливе для неї. Дівчина ділиться, що після перемоги хоче продовжити розвиватись далі. У планах навчання на нейрохірурга, щоб врятувати якомога більше життів.

 

«Коли я тільки прийшла до війська, мотивувало мене розуміння того, що на мою країну напали та нам треба захищатись. Зараз, коли я вже на посаді бойового медика, моя головна мета – врятувати якомога більше життів, бо на жаль, на війні дуже багато смертей. Для мене важливо, що я можу допомогти», – каже Стрілка.

 

Служба інформації та комунікації військової частини 3017

 

Перейти до вмісту