Баламут – командир взводу батальйону «Хорив» Першої Президентської бригади «Буревій» Північного ОТО НГУ. З початком повномасштабного вторгнення він долучився до територіальної оборони, де здійснював заходи з охорони стратегічних об’єктів. У лютому 2023 року коли розпочалася всеукраїнська кампанія «Гвардія наступу» він долучився до лав Національної гвардії України. Перший бойовий досвід отримав у Серебрянському лісництві в Луганській області, де бригада довгий час тримала оборону.
«Я був тоді солдатом, старшим кулеметником. Перший мій бойовий виїзд був у район Білогорівки в Луганську область. І так вийшло, що якраз нашу позицію із трьох сторін росіяни обстрілювали з усього, що є. Там я отримав перше невелике поранення», – згадує гвардієць.
Рік гвардієць тримав оборону на передовій у Серебрянському лісництві. За цей час Баламут разом з побратимами відбив десятки ворожих атак та провів не один штурм.
«Минулої весни ми штурмували росіян в складі розвідки, за нами заходила піхота. Тобто поки група зачищала окопи, одразу за нами заходила піхота й укріплялась на ворожій окопній лінії. Це був перший такий досвід. Тоді ми непогано просунулись, майже кілометр вглиб», – каже Баламут.
Понад рік тому гвардійці здійснили ще одну операцію, відеодокази якої облетіли медіа та назавжди закарбувались в пам’яті. Тоді Баламут разом з побратимами встановили у сірій зоні жовто-блакитний стяг – навпроти ворожих позицій.
«Це багато тоді «крутили» по новинах, коли ми в Серебрянському лісництві вирішили провести таку психологічну атаку і поставили перед російськими позиціями жовто-блакитний прапор. Вийшли малою групою, разом з інженерами, бо там все було заміновано. До росіян залишалось десь метрів 150-200, ми виставили стяг і відійшли назад», – розповідає Баламут.
Попри домінування дронів у сучасній війні як засобів ураження, найстрашніше для гвардійця на лінії зіткнення – це відчувати на собі роботу ворожої авіації та танків.
«Словами просто не передати, що ти відчуваєш, коли по тобі стріляє танк, – ділиться гвардієць, – FPV–дрон ти чуєш. Можна навіть встигнути подивитися якесь укриття, сховатися, забігти за дерево, а проти тяжкої артилерії ти вже ніде не сховаєшся», – пояснює Баламут.
Авторитет серед особового складу, повага у колективі один до одного – те, чого прагне досягти кожен офіцер. Перед виконанням завдань Баламут завжди намагається з гумором реагувати на виклики, таким чином він і сам бореться зі страхом.
«Усі бояться, абсолютно всі, найголовніше при обороні та штурмах – перші хвилини бою. Важливо переламати оцей страх, сказати собі: «Так я зможу, я буду стояти!», тоді шанс вийти на своїх ногах – 99,9%», – вважає гвардієць.
Бійці батальйону «Хорив» активно готують новобранців до виконання завдань за призначенням. Базові навички: тактика, бойова підготовка, тактична медицина, військова топографія – те, що в першу чергу необхідно знати для виживання на війні.
«Я, наприклад, навіть строкову службу не служив, тому знаю як це – вчитись з нуля. Тому ми намагаємось дати усі базові знання, щоб гвардійці вміли оборонятись, наступати, як в окопах, так і в міській забудові. Якщо чогось не знають – навчимо і покажемо. Якщо ти не хочеш бути піхотинцем, якщо ти класний радіоелектронщик, то тебе можуть на дрони взяти, де ти можеш антени налаштовувати і зв’язок. Якщо суперводій, то ми можемо так само водієм взяти. Посад багато», – розповідає Баламут.
Тим, хто все ще не знає чи сумнівається, чи йти до війська, гвардієць каже однозначно: треба, головна стартова умова – це бажання захищати.
Відділення інформації та комунікації Північного Київського ТУ
