Ще кілька років тому він працював на картонно-паперовій фабриці у Хмельницькій області. У 2021 році старший солдат з позивним Дуда розпочав строкову службу у 5 Слобожанській бригаді «Скіф» Національної гвардії України, а після її завершення вирішив залишитися в підрозділі. Сьогодні він – старший стрілець, за плечима якого оборона позицій на Луганщині, бойові завдання та служба на блокпостах.

Повномасштабне вторгнення Дуда зустрів у Харкові. Перші місяці він виконував завдання з охорони важливих державних об’єктів, а у травні 2023 року вирушив на Луганщину, в район Кремінної.

24 лютого я був у Харкові. Пам’ятаю, як почалися вибухи, як над містом літала авіація, як рухалися колони техніки. Коли бачиш це не по телевізору, а зовсім поруч, зовсім по-іншому сприймаєш те, що відбувається», – згадує Дуда.

На Луганщині гвардієць разом із побратимами утримував оборонні рубежі. Противник застосовував танки, артилерію та авіацію, а відстань між позиціями українських військових і російських підрозділів на окремих ділянках скорочувалася приблизно до ста метрів.

На позиціях головне було одне – вистояти й не дати ворогу пройти. Ми розуміли, що за нами наші побратими, інші позиції, а далі – наша земля. Постійно треба було бути готовим до всього. Ти не знаєш, що буде через годину, через десять хвилин чи навіть через хвилину. Але свою роботу треба виконувати», – говорить військовослужбовець.

Один із найважчих боїв стався перед запланованою ротацією. Близько четвертої ранку противник розпочав штурм. За словами Дуди, українські військові втратили три позиції, однак згодом змогли їх повернути.

Ми вже знали, що скоро маємо змінюватися. Здавалося, що ще трохи – і підемо на ротацію. Але приблизно о четвертій годині ранку противник раптово пішов на штурм. Все почалося дуже швидко. Ми втратили три позиції, і ситуація була складною. Але хлопці зібралися, почали працювати й у результаті ми змогли їх відбити. Це був важкий бій, але ми вистояли», – пригадує Дуда.

Після виконання бойових завдань гвардієць продовжив службу на блокпостах. Тут, за його словами, важливими стали уважність, спостережливість і здатність оцінювати поведінку людей під час перевірки.

За роки служби особливим містом для Дуди став Харків. Тут він зустрів початок повномасштабного вторгнення, виконував завдання та повертався після бойових виїздів.

Мені дуже сподобався Харків. Це сильне місто. Воно багато пережило, але не зламалося. Навіть коли навколо небезпека, люди продовжують працювати, їздити містом, допомагати одне одному. Коли бачиш це, розумієш, що місто живе», – говорить гвардієць.

Бойовий досвід змінив ставлення Дуди до речей, які раніше здавалися буденними. Тиша, розмова з рідними, час із близькими та повернення побратимів із завдань для нього набули іншої цінності.

Війна дуже змінює людину. Ти починаєш інакше дивитися на речі, більше цінувати життя, своїх близьких і побратимів. Розумієш, що багато проблем, які раніше здавалися важливими, насправді такими не є. Найголовніше – щоб твої рідні були живі, щоб твої побратими повернулися додому, щоб Україна вистояла»,– підсумовує Дуда.

Група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ

Перейти до вмісту
widget will appear here