Наталія – інструкторка з бойової підготовки бригади «Спартан» Національної гвардії України. До військової служби займалась спортивною стрільбою, брала участь у різноманітних змаганнях, зокрема, це були стрільби з нестабільних положень без опори та за обмеженого часу. Наразі нацгвардійка забезпечує ефективну підготовку військовослужбовців бригади до виконання бойових завдань.
«Так склалися обставини в країні, що довелося трохи перекваліфікуватися. Службу в Нацгвардії я проходжу трошки більше місяця, працюємо безпосередньо з гвинтівками які є у хлопців, тобто це 308-й калібр, це штатна снайперська гвинтівка СГД, а також високоточні напівавтоматичні гвинтівки українського виробництва. Мій робочий інструмент – це гвинтівка 308-го калібру безпосередньо», – зауважила Наталія.
Нацгвардійка постійно підтримує високий професійний рівень особистої підготовленості та військової майстерності, вивчає тактику ведення сучасного бою, тактику передових армій світу, впроваджує їх в навчальний процес.
«Виявилось, що мої знання і мій стрілецький досвід дозволили працювати вже безпосередньо одразу, без проходження додаткових курсів, але якщо буде така можливість ще чогось навчитися, то я із задоволенням піду навчатися, тому що знань багато не буває».
В умовах повномасштабного вторгнення, в рамках вогневої підготовки, задача інструктора за короткий термін наростити бойові спроможності підрозділів. Війна породжує нові виклики – кожному військовослужбовцю треба вміти досконально володіти зброєю.
«Навчаємо насамперед безпечному поводженню зі зброєю і навчаємо стрільбі на різних дистанціях до 1200 метрів. Основам влучного пострілу – це правильне положення, вкладка, правильний контроль та обробка спуску, утримання прицілу на мішені. Це те з чого ми починаємо».
На виконання вправи стрільб відводиться декілька хвилин, які включають в себе заняття позиції, заряджання зброї, прицілювання, ведення вогню і відхід або зміна позиції. Наталія зауважує, що навчає і штатних стрільців, і снайперів спецпризначення, і марксменів, які працюють на відстані від 400 до 800 метрів. Найважливіше, на її думку, у вогневій підготовці – це напрацювати автоматизм.
«Хлопці швидко вчаться, буквально з перших днів вкладаються, дуже уважно слухають, все розуміють, відпрацьовують. Відстані достатні, часу достатньо, проте всі люди різні, хтось швидко схоплює, комусь треба трошки більше часу – це абсолютно нормально. Хотілося б, щоб хлопці приїздили частіше, тому що тренування мають бути регулярними, чим регулярніше ми тренуємось, тим краще звісно результат буде, а так взагалі з чогось треба починати. Ми працюємо та передаємо усі свої знання особовому складу, аби вони результативно та без втрат наблизили перемогу української армії над окупантами».
Відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ
