Сучасна війна змінює не лише поле бою, а й підходи до підготовки офіцерів. Щоб майбутні командири вчилися ухвалювати рішення не «на папері», а в умовах, максимально наближених до реальних, у військовій освіті активно застосовують імітаційне моделювання. Про роль Центру імітаційного моделювання Національної академії Національної гвардії України, принципи його роботи та значення для підготовки офіцерів ми поспілкувалися з начальником центру.

Призначення та значення центру імітаційного моделювання

Центр імітаційного моделювання (ЦІМ) – це простір, де військовослужбовців навчають ведення бойових дій у максимально наближених до реальності умовах, але без ризику втрат особового складу та техніки. Тут можна програвати складні бойові ситуації, бачити наслідки управлінських рішень і навчатися на помилках ще на етапі підготовки, а не під час реального бою.

Для сучасної військової освіти це критично важливо, адже нинішня війна є швидкою, багатодоменною – із залученням наземних сил, авіації, безпілотних систем, радіоелектронної боротьби – та насиченою розвідкою і високоточною зброєю. Саме тому ЦІМ дозволяє формувати мислення командира, а не обмежуватися вивченням статутів і теорії.

Завдання та напрями роботи центру

Підрозділ Центру імітаційного моделювання займається проведенням командно-штабних тренувань, підготовкою офіцерів до ухвалення рішень у складній та динамічній бойовій обстановці, моделюванням наступальних, оборонних, стабілізаційних і спеціальних дій.

Окремий напрям роботи – інтеграція реального бойового досвіду у навчальні сценарії, а також підтримка наукових досліджень у сфері управління військами, зв’язку, радіоелектронної боротьби та логістики. Фактично центр виступає містком між теорією, практичним досвідом війни та управлінськими рішеннями.

Хто проходить навчання у центрі

Навчання у Центрі імітаційного моделювання проходять різні категорії військовослужбовців. Курсанти старших курсів формують базове командирське мислення, слухачі магістратури відпрацьовують питання оперативно-тактичного планування, офіцери тактичної ланки тренуються на реальних бойових сценаріях, а штаби підрозділів – злагоджують процеси управління.

Незалежно від рівня підготовки, спільною метою є навчання ухвалення рішень в умовах обмеженого часу, тиску та невизначеності.

Системи, що застосовуються під час навчання

Основною системою, з якою працює центр, є JCATS. Окрім неї використовуються допоміжні інструменти аналізу, системи збору й обробки результатів, а також елементи LVC-підходу (live–virtual–constructive). Це дає змогу поєднувати штабну роботу, безпосереднє моделювання бою та детальний післядійовий аналіз.

Як проходить навчальний процес

Навчання у центрі відбувається за чітко вибудуваним циклом. Спочатку визначається бойова обстановка, сили сторін і наявні обмеження. Далі офіцери здійснюють планування та ухвалюють рішення, після чого бойові дії моделюються у системі JCATS.

Результати фіксуються з урахуванням втрат, часу та виконання поставлених завдань, а завершальним етапом є детальний розбір дій. Принципово важливо, що система не «підганяє» результати під правильну відповідь – вона чітко демонструє наслідки кожного рішення.

Значення JCATS для підготовки офіцерів

Ключова цінність системи JCATS полягає в тому, що вона не допускає шаблонного мислення і змушує офіцера мислити системно. У процесі навчання стає очевидно, що розвідка, зв’язок, логістика та радіоелектронна боротьба мають не менше значення, ніж безпосереднє застосування вогню.

JCATS наочно показує: помилки в управлінні можуть призвести до втрат навіть без прямого бойового зіткнення.

Унікальність системи JCATS

JCATS відрізняється тим, що моделює реальну фізику бою, а не умовні показники. Система враховує час, дальності, процеси виявлення противника, затримки в управлінні, дозволяє працювати зі складними сценаріями сучасної війни, включно із застосуванням безпілотних систем та засобів РЕБ.

Вона масштабується від рівня підрозділу до рівня угруповання і є не комп’ютерною грою, а професійним інструментом підготовки.

Рівні управління, що відпрацьовуються

Залежно від поставлених завдань у JCATS відпрацьовуються дії на рівні взводу, роти, батальйону, а інколи – з елементами бригадного рівня. Основний акцент робиться на тактичну та тактико-оперативну ланку, де рішення командира мають найшвидший і найвідчутніший ефект.

Навчання для інших підрозділів

Під час роботи з іншими підрозділами сценарії адаптуються під їхній штат, озброєння та реальний досвід. Навчання проводиться у тісній взаємодії з командирами, а акцент робиться на аналізі управлінських рішень, а не на формальній оцінці особового складу.

Такий підхід дозволяє будувати партнерську взаємодію, а не формат перевірки.

Інтеграція реального бойового досвіду

Реальний бойовий досвід постійно інтегрується у сценарії JCATS через оновлення моделей відповідно до сучасних бойових дій, відпрацювання застосування БпЛА, РЕБ і високоточної зброї, а також врахування втрат від виявлення, а не лише від вогневого ураження. Тактика противника також регулярно коригується.

Фактично війна постійно «заходить» у модель.

Зворотний зв’язок від офіцерів

Центр імітаційного моделювання постійно отримує зворотний зв’язок від офіцерів, які після навчання виконують завдання в бойових умовах. Вони підтверджують корисність сценаріїв, вказують на моменти, що потребують уточнення, та пропонують нові ситуації для відпрацювання.

Це дозволяє центру постійно розвиватися й не втрачати актуальність.

Центр імітаційного моделювання забезпечує підготовку офіцерів до ухвалення управлінських рішень в умовах, максимально наближених до реального бою. Поєднання імітаційних технологій та бойового досвіду дозволяє формувати системне командирське мислення і підвищувати ефективність управління підрозділами в сучасній війні.

Відділ комунікації НА НГУ

Перейти до вмісту
widget will appear here