«Я виріс у Криму, Роздольне – моє рідне селище, де минули дитинство і юність. Навчання в школі, потім працював комбайнером на землі, вирощували врожаї рису, пшениці, ячменю, після важкого дня – море. Крим – це запах моря і шум хвиль», – каже він.

З друзями вони їздили в Ялту, Алушту, Севастополь. Там жили молодість і свобода, які здавалися вічними.

«Якось у лісі під Севастополем я назбирав два відра равликів, а знайомий шеф-кухар приготував їх просто на природі. Ті моменти – назавжди в пам’яті», – згадує боєць. Тепер же це лише спогади. Ось уже десять років він не може повернутися додому.

Про своє улюблене місце в Криму боєць згадує з посмішкою, для нього це прикраса півострова – гора Ай-Петрі.

«Ай-Петрі це місце, де небо здається ближчим, а вітер розносить ледь відчутний запах моря. Саме тут я любив проводити час. Стоїш на висоті, дивишся, як Крим засинає», — каже Борода.

Коли прийшла війна Борода  не міг стояти осторонь, він пішов до війська. Приєднався до лав Національної гвардії України.

«Ми воюємо за кожен клаптик нашої землі, за Донбас, Херсон і Запоріжжя. Ми воюємо і за Крим. Я знаю, що там чекають. Я знаю, що там вірять. І ми обов’язково повернемо своє, бо Крим – це Україна», – впевнено каже воїн.

Кожен день боротьби наближає той момент, коли українські військові знову пройдуться набережною Ялти, побачать захід сонця над Севастополем і почують шум моря, що більше не мовчить.

«Ми повернемо всі наші землі, я в цьому впевнений на сто відсотків», — каже воїн.

Україна поверне всі свої землі, і над Кримом знову замайорить жовто-блакитний прапор.

Група інформації та комунікації Південного Одеського ТУ