Сьогодні, 25 лютого, минає два роки від дня загибелі Героїв України, бійців Бригади “Рубіж” Олександра Тимченка та Артема Амеліна у важкому бою з росіянами на околицях Трьохізбенки Щастинського району.
Їхні історії про те, як можна битися до останнього подиху, з ранами та попри біль стояти за колег і побратимів, як затято давати відсіч ворогу, який кількістю переважає тебе в рази.
Напередодні загибелі Олександру виповнилося 23 роки.
Ще в юному віці він прийняв рішення стати військовим. Проходив службу за контрактом у нашій бригаді, отримав сержантське звання і понад рік обіймав посаду командира відділення.
Артем був родом з Полтави. Працював газозварювальником на місцевому підприємстві, а після строкової служби вирішив пов’язати своє життя з військом та став до лав гостомельської бригади.
Того фатального ранку Тимченко очолив групу прикриття, яка вирушила у бік одного з потенційних маршрутів противника. Згодом їх повідомили – наближається ворожа колона з 16 танків Т-72 і кількох бронемашин.
Група почала відхід, намагаючись при цьому стримати наступ окупантів…
Невдовзі за координатами, які передав Олександр, почала працювати українська артилерія.
Сам Тимченко гранатою ліквідував бронемашину з піхотою. Але чергова російська міна, що вибухнула поруч, завдала відважному воїну смертельних ран.
Тим часом від ворожим вогнем Артем дістався до протитанкового гранатомета й зумів підбити два російських танки. У бою боєць дістав осколкове поранення, але продовжив прикривати відхід і перегрупування своїх колег. За кілька хвилин поруч впали нові снаряди — і солдат отримав нові множинні осколкові поранення.
Побратими довезли його живим до шпиталю, але вже в реанімації Артем помер.
Короткий, не більш як 10 хвилин, останній бій молодих та відважних воїнів став прологом тригодинної битви, у якій нацгвардійцям вдалося стримати російський наступ.
28 лютого 2022 року молодший сержант Тимченко та старший солдат Амелін посмертно отримали ордени “За мужність” ІІІ ступеня, а 25 березня — звання Героїв України з удостоєнням орденів “Золота Зірка”. Посмертно.
