• Підрозділи НГУ спільно з силами оборони утримують ключові позиції і напрямки на фронті. Це Донеччина, Харківщина, це південь України. Розкажіть про ситуацію на полі бою, про ті зміни, яких зазнала Національна гвардія минулого року і про ті виклики, які стоять перед нею вже в 2026 році?

• Зараз бачимо вже більш як рік точаться дуже активні бої за Покровськ. І наші бригади виконують надскладні завдання, аби не дати ворогу втілити свої плани. Змінилася і наша оперативна побудова. Створено 1-й корпус НГУ «АЗОВ» та 2-й корпус НГУ «Хартія», які мають свої смуги відповідальності і виконують задачі по недопущенню просування ворога. Ми пам’ятаємо протягом 2025-го вже були проведені успішні ударно-пошукові операції, відколи корпуси прийняли визначені райони відповідальності. Це зокрема й зрізання «Добропільського виступу», у ході якого було відкинуто ворога й зачищено 8 населених пунктів. Це спільна робота усіх підрозділів і Сил оборони, – зазначив Музичук. Підрозділи НГУ досить результативно працюють із 7 корпусом швидкого реагування ДШВ, відбиваючи наступи на Покровському напрямку, не допускаючи просування в сторону Гришиного та Родинського.

Зараз штурмові дії відносно населеного пункту Родинське і Гришиного, і взагалі на північно-східному флангу Покровська нам вдається стримувати. Хоча протягом доби це десь третина, і навіть більше боєзіткнень, які мають місце на ЛБЗ. Це не лише малі піхотні групи. Зараз це бувають і групи піхоти по 6-8 чоловік, а також спроби великих механізованих штурмів. У листопаді і грудні відбувалися на ділянці відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» великі механізовані штурми по 20-30 одиниць бронетехніки в напрямку Добропілля, що для наступальної кампанії ворога в 2025 році було дуже непритаманно.

• Я розумію, що підрозділи Національної гвардії працюють і на Лиманському напрямку, це так само дуже важкий напрямок, дуже напружений, і ворог намагається обійти лимани, навіть увійти безпосередньо в місто. Розкажіть про ситуацію саме на Лиманському відтинку.

• На Лиманському відтинку є теж активізація противника. Підрозділи НГУ, які виконують тут задачі спільно з підрозділами Збройних сил, знають добре цю місцевість. Це дає певну перевагу. Противник намагається захоплювати і стратегічні висоти, брати під контроль населені пункти. Метою просування, зокрема на Лиманському напрямку, є вихід до Слов’янська. Погодні умови зараз значно впливають на застосування дронів, на ширину «кілл-зон». Але, знову ж таки, щодо роботи артилерії – і в погану погоду артилерія залишається тим засобом, який ефективно працює постійно і вночі.

• Ви кажете, що часто ворог зараз навіть і не намагається заходити в місто, а хоче його обходити, а з цим боротися нам важче?
• Справа в тому, коли мова йде взагалі про міста – у нас одна із задач – це збереження цивільного населення і, знову ж таки, щоб забезпечити певні задачі евакуації. По-друге, тут йде мова й про побудову ліній оборони. Що стосується міст, то, звичайно, краще для військових, коли бої не точаться в місті. Бо навіть ми зараз бачимо на прикладі Куп’янська, коли наші Сили оборони вибивають противника і говорять про те, що його кількість у місті зменшилась із 200-300 осіб піхоти ворога до 100, то для населеного пункту навіть 100 – це насправді велика кількість.

Дуже важко ворога вибивати з міської забудови. На відкритих місцевостях за межами населеного пункту, звичайно, це краще. І ми показували навіть, що були в нас і великі механізовані штурми, чи штурми піхоти.

До прикладу, у квітні минулого року, коли був наступ на мотоциклах в сторону Покровська, було більш як 100 одиниць техніки й мотоциклів і понад 200 осіб піхоти. В принципі, на відкритій місцевості два потоки цього наступу відбили за 7 годин. Тобто, в умовах міста таку задачу виконати було б неможливо.

• Пане Руслане, почався новий рік і, взагалі, початок нового року – це завжди такий час аналізувати підсумки, будувати якісь плани. Давайте ми спочатку трошечки оглянемося на попередній рік. Що саме підсилило Національну гвардію 2025-го?

• Першу небанальну фразу скажу – підсилили люди, тому що саме це ті воїни, які тижнями, місяцями на позиціях, і саме їх витримка – це не пусті слова, тому що хоча й збільшується кількість дронів, технології, роботизовані комплекси, але людей не заміниш. І де є піхота, по суті, ми вважаємо, що це наша територія, і так воно є. Друге – це, звичайно, створення двох корпусів. Можливо, були певні скептичні погляди від того, що, взагалі, в умовах повномасштабної війни можна переформатувати оперативну побудову, створити великі утворення, такі як корпуси. Але нам це вдалося. І зараз ми бачимо, наскільки ефективні корпуси НГУ «Азов» та «Хартія». Вони не лише утримують оборону, а й проводили навіть контрударні, ударно-пошукові дії, вибивали противника. Зараз, по суті, зачищають Куп’янськ. І з 4 серпня перший корпус НГУ «АЗОВ» прийняв свою смугу відповідальності. Не зважаючи на те, що противник тисне постійно, знову ж таки, вдалося провести контрударні дії, стабілізувати обстановку. Противник ставив собі плани і по самому Покровську і Мирнограду. Але почався 2026 рік, а ми все ще говоримо про оборону Мирнограда і Покровська.

• Тобто, я так розумію, що перехід на корпусну систему Ви зачисляєте в позитивній підсумки року. Бо різні чути характеристики, пане Руслане, про перехід на корпуси?

• Зараз говоримо про те, що наші командири бригад відмічають: це скоротило плече управління. Тобто, є командир корпусу, командування корпусу. Це про швидшу логістику і прийняття рішень. На полі бою ми бачимо зараз, що кожна хвилина має значення. Звичайно, що можна щось критикувати, щось додавати і так далі. Але ми говоримо про конкретні результати. І, звичайно, за цей рік також зроблена велика робота по оснащенню, як і артилерійськими системами калібру 155 мм, так і дронами. Ми в рази збільшили кількість дронів, які зараз отримують наші підрозділи. Це за рахунок державних програм, наших закупівель і власного виробництва.

• Ви сказали, що підсилили вас люди в минулому році. До вас прийшли нові люди?

• До нас люди приходять. Звичайно, що зараз питання мобілізації, воно стоїть гостро. Досить активно ми залучаємо елемент рекрутингу. Наші корпуси, бригади досить активно проводять саме рекрутинг. Тут мова йде, в першу чергу, про мотивованих людей. І те, що ми намагаємось пропонувати на етапі підготовки, навіть спілкування з нашими рекрутами. Я гадаю, пізніше ці люди самі розуміють, що вони прийняли правильне рішення. Звичайно, що війна не завжди про якийсь позитив, це про витримку, і про втрати, про поранення, про зниклих безвісти. Але я можу сказати, навіть за останні чотири роки дуже велика робота зроблена для того, щоб бійці були стійкі на полі бою. Тобто, людина була підготовлена, а це вже основа: вміти надати собі медичну допомогу і знати, як діяти в важких умовах. І технології, які дають нам можливість не виставляти всю нашу піхоту саме на лінію зіткнення.

• Пане Руслане, давайте ми подивимося в рік, який настав, які плани, які завдання ставите, де повинні ви підсилитись.

• В першу чергу, це технології. Продовжуємо розвивати безпілотні системи. Друге, це, звичайно, оснащення – бойові броньовані машини. Вони залишаються досить ефективними для логістики, евакуації. Артилерія. І дуже великі кроки ми робимо у підготовці. Тобто, збільшення якісної підготовки. Нам допомагають також інші країни. Командувач НГУ неодноразово відвідував країни-партнери, є відповідні меморандуми. Більш як 10 європейських країн нам допомагають в підготовці. Тобто це буде таким великим фундаментом успіху і в 2026 році.