Чотири роки тому нас намагалися зламати за лічені дні.
Залякати. Посіяти паніку. Змусити мовчати.

Але замість страху з’явилась рішучість.
Замість хаосу — взаємна підтримка.
Замість розгубленості — відповідальність.

Хтось став до строю.
Хтось рятував.
Хтось волонтерив.
Хтось просто залишився — у своєму місті, у своєму домі, у своїй країні.

Ми пройшли через темряву, втрати, втому й біль.
Ми бачили, як гасне світло — і як запалюються серця.

За ці чотири роки ми стали іншими.
Сильнішими.
Загартованими.
Чесними із собою.

І головне — ми разом.

Чотири роки повномасштабного вторгнення.
І ми досі тут.
Щодня. Разом.

Пресслужба НГУ