Я завжди казав, що автомобіль треба не просто ремонтувати – його треба відчувати. Послухати двигун, зрозуміти, де проблема. Інколи машина сама підказує, що з нею не так», – говорить Віктор.

У майстерні кожен фахівець відповідає за свій етап роботи. Техніку оглядають, визначають несправності, ремонтують і перевіряють перед поверненням до експлуатації. Для механіків це не просто технічне завдання – від якості їхньої роботи залежить надійність автомобіля під час виконання завдань.

Для мене справна машина – це насамперед безпека людей. Ми працюємо в команді й розуміємо, що після нашої роботи за кермо сяде побратим. Тому не можна казати: “Та й так піде”. Все буде зроблено на совість»,– розповідає гвардієць.

Віктор пояснює, що ремонт організований за визначеною послідовністю: техніка проходить кілька постів, на кожному з яких працює відповідний фахівець. Результат спільної роботи – справна машина, готова повернутися до виконання завдань.

Коли машина виїжджає після ремонту, для мене це найкращий результат. Дивишся їй услід і розумієш: свою справу зробив. А далі вона вже працюватиме там, де найбільше потрібна», – говорить Віктор Пех.

До війська він ремонтував автомобілі для повсякденних потреб людей. Тепер відповідальність за результат своєї роботи відчуває інакше.

Раніше я ремонтував машини, щоб люди могли пересуватися, подорожувати. Тепер ремонтую військову техніку, щоб наші хлопці могли виконувати завдання. І це зовсім інше відчуття відповідальності», – зазначає військовослужбовець.

Після завершення війни Віктор планує повернутися до своєї майстерні. Каже, що хоче й надалі займатися справою, яку добре знає, та долучатися до відновлення країни.

Попереду буде велика робота – відбудовувати країну, відновлювати міста, підприємства, дороги. І без справної техніки тут ніяк. Тому я хочу й надалі робити те, що вмію найкраще – ремонтувати техніку та повертати її до роботи», – підсумовує Віктор Пех.

Група комунікації Західного ТУ НГУ