Феноменологія, спостереження, жести, інтонація, мовлення, а також питання, що спонукають людину дійти до розуміння себе. У Харкові пройшли збори психологів підрозділів Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Психологи-гвардійці проводили майстеркласи, тренінги, обмінювалися досвідом. Багато працювали у групах, періодично змінювали ролі, перевтілюючись з психологів у клієнтів чи спостерігачів.

«Ми обговорили ключові питання, що впливають на якість психологічної допомоги особовому складу, визначили актуальні виклики та шляхи їх вирішення. Безпосереднє спілкування сприяє кращій взаємодії та більш якісному обміну досвідом. Крім того, збори мали навчальний компонент — психологи мали змогу вдосконалити свої професійні навички та отримати нові знання, що безпосередньо впливатимуть на ефективність їхньої роботи. Надалі плануємо впроваджувати узгоджені підходи та посилювати координацію між підрозділами», — пояснила начальник відділення психологічного забезпечення Східного Харківського територіального управління Вероніка Пшенична.

Психологи розбирали різноманітні практичні кейси роботи з різними категоріями військовослужбовців та членів їх сімей.

Серед іншого розглянули питання глибшої інтеграції у роботу інструментів феноменологічного методу.

«Феноменологія сприяє встановленню справжнього контакту між психологом та клієнтом, через діалог, залученість, цікавість до внутрішніх переживань людини. Так людина відчуває вашу присутність, створюється безпечний простір під час психологічної сесії та людина легше розкривається. Тут не працює менторство. Якщо виникають подібні бажання, то психолог має зупинитися та звернутися до власної компетенції, задати собі питання, чи дійсно я можу розв’язати це питання? Рекомендації, погляд психолога можливі лише у фазі інтелектуалізації, як зворотній зв’язок, якщо це може бути корисним для клієнта. Інакше з’явиться напруга та буде втрачено контакт, — розповіла керівник заняття Людмила Макаренко. – Моя задача була поділитися знаннями та практичним досвідом, як під час сесій працювати з феноменологією, бо не пояснювати, не інтерпретувати – це і є професійна стійкість психолога. А через феноменологію, інтервенції, її переживання повертати людину до самої себе, усвідомлено навчитися відчуває власні переживання – це те що зв’язує нас зі світом! Ось це основна мета мого заняття – прокачати ці навички. Феноменологія це по суті те за чим спостерігає психолог під час консультації: жести, рухи тіла, тембр голосу, інтонація, дихання тощо, різниця між тим що клієнт говорить і тим яку емоцію він при цьому демонструє. Психолог також повинен слідкувати за своєю інтонацією. Вона має бути рівна, спокійна та доброзичлива, має бути нейтральний тон. Це дуже важливо під час консультування. І питання. Важливо питання ставити так, щоб клієнт сам знаходив відповіді через самоусвідомлення».

Також психологи розбирали зони усвідомлення, яких наразі виділяють три: зовнішня, середня та внутрішня, та обговорили, як з цими зонами працювати і вибудовувати психологічну гіпотезу роботи.

«Складність полягає в умовах вправи. Адже ти звик працювати сам на сам з клієнтом, а тут ти маєш зважати, наскільки клієнт розкривається, спостерігати за тими процесами клієнта, (тембр голосу, рухи, мовлення) яким не приділяв належної уваги та не працював з цими проявами», – прокоментував одну з вправ психолог 2 Шосткинського полку Олексій Пастушенко.

«Я була в ролі спостерігача. Мене вразили акторські здібності мого опонента. При цьому він ділився не своєю історією, а досвідом іншої людини з якою він працював. Я одночасно спостерігала за роботою психолога та бачила обличчя клієнта, звертала увагу на його поставу, рухи тіла, як змінювався голос, і в цьому знайшла для себе інструмент роботи з феноменологією», — поділилася психолог 5 Слобожанської бригади Олеся Повидиш.

«Захотілося включитися як ментору, коли клієнт почав більше проявляти емоцій та жестикулювати. Тим більше йшла оповідь про кризовий момент, але я згадала чіткі умови вправи і втрималась, і завдяки цьому я більше дала місце клієнту для себе та отримала більше інформації про людину», – зауважила начальник служби психологічного забезпечення 35 Сумського полку Яна Гончар.

«Мені здалося, що я непогано вжився в роль, але я намагався розірвати контакт з психологом, спеціально захищався. Але їй вдалося мене періодично «повертати» до себе і власних почуттів «тут і зараз» завдяки простим питанням про моє мовлення зараз, інтонацію, навіть дихання…» — запевнив начальник відділення психологічного забезпечення бригади оперативного призначення «Спартан» Максим Дяченко.

Відділення комунікації Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України