Невтомна праця, рішучість і відданість своїй справі – такі риси притаманні інструкторам з безпілотних літальних апаратів Національної гвардії України. Серед них є ті, чиї історії вражають і мотивують. Сьогодні ми розповімо про одного з таких – інструктора з позивним Муня, чий шлях у світі дронів є прикладом справжньої самовідданості.
Від перших кроків у роботі з БПЛА його життя змінилося назавжди. Ще до повномасштабного вторгнення він захоплювався дронами, літав на власному пристрої та знімав відео. Але війна стала поштовхом до того, щоб перетворити хобі на щось більше – інструмент захисту своєї країни. Він пішов до війська, почавши як стрілець у піхоті, а згодом зрозумів, що його навички пілотування можуть принести значно більше користі.
“Я завжди любив дрони, але війна дала мені зрозуміти, що це не просто захоплення. Я бачив, як хлопці працюють із БПЛА – розвідують, завдають ударів, – і зрозумів, що можу бути частиною цього. Це був мій шанс зробити щось важливе для країни. Так почався мій шлях,” – ділиться Муня.
Його кар’єра в БПЛА – це історія постійного навчання та самовдосконалення. Разом із побратимом Греком він на власному ентузіазмі опановував техніку, купив перший дрон і годинами відточував навички. Пізніше – курси, ротації, бойові завдання. Кожен етап додавав досвіду й робив його сильнішим. Він не лише пілотував, а й вчився ремонтувати дрони, розв’язувати технічні проблеми на ходу – від пайки до перепрошивки.
“Тренування – це не лише політ, це ще й розуміння техніки. Ми з Греком вчилися разом: літали, розбирали дрони, шукали інформацію в інтернеті. На курсах професіонали допомогли нам вийти на новий рівень. Кожен виліт – це урок, який готує до реальних бойових умов,” – розповідає він.
Шлях Муні не був простим. Бойові ротації, робота під обстрілами, вплив РЕБ – усе це вимагало не лише майстерності, а й витримки. Особливо складними були перші бойові вильоти на FPV-дронах, коли доводилося швидко адаптуватися до хаосу війни. Але підтримка побратимів і чітке розуміння мети допомагали долати труднощі. Його мотивація ґрунтується на бажанні захистити свою землю й передати знання іншим.
“Кожен день на війні – це випробування, але я знаю, заради чого це роблю. Ми б’ємо ворога, допомагаємо нашим підрозділам, і це дає сили. Мої побратими, з якими ми починали, завжди зі мною в думках. Тепер я передаю свій досвід курсантам – це мій внесок у перемогу,” – підсумовує Муня.
Історія Муні – це не просто розповідь про інструктора. Це приклад того, як мотивація й наполегливість можуть перетворити захоплення на професію, що рятує життя й наближає перемогу.
