До війни Андрій Бахтін близько трьох років був учителем, а також працював фахівцем з технічного забезпечення. На початку масштабного нападу на Україну чоловік пішов добровольцем до місцевого центру комплектування та соціальної підтримки й долучився до лав Національної гвардії України.

Як розповідає матір військовослужбовця Ірина Сергіївна, син народився у сім’ї вчителів і продовжив родинну справу. У 2004 році він закінчив Гощанську школу і вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка на загальнотехнічний факультет. Після закінчення навчального закладу 3 роки працював вчителем інформатики і креслення рідної Гощанської школи.

«Війна для нас стала поворотною точкою. Син одразу ж вирішив стати на захист України. Нам було дуже тривожно, адже Андрій не мав жодного військового досвіду та й вдома його чекала дружина з маленькою донечкою. Андрій три дні ходив  у військкомат і намагався отримати повістку. Потім все ж потрапив на службу в Національну гвардію України. Там був на посаді старшого стрільця», – згадує Ірина Сергіївна.

Як розповідає командир стрілецької роти, старший лейтенант Олег, хоч Андрію і доводилось опановувати військову справу з нуля, але він з цим справлявся на відмінно й був одним з найкращих стрільців підрозділу.

Андрій Бахтін загинув під час виконання військово-бойового завдання 14 березня 2022 року внаслідок авіаційного ракетного удару. За сміливість і вірність військовій присязі нацгвардієць нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У Андрія залишилися донька, дружина, батьки і брати.