Під час бойового стресу, який виник у бійця, важливо знайти правильний підхід для надання допомоги. Універсальним інструментом виведення із даного стану – ступору – психологи назвали спеціальний протокол, розроблений в армії США – ICOVER.

Також, бійці бригади, під керівництвом психологів, пропрацювали готовність до надання допомоги побратиму в стресових ситуаціях та повернення його до бойової готовності, слідуючи вищезгаданому протоколу.

«Основне завдання професійно-психологічної підготовки полягає у формуванні навичок саморегуляції в екстремальних бойових умовах. Чим більше людина повторює якісь дії, тим більш точно та невимушено в неї це буде виходити. Те ж саме стосується й стресостійкості. Думаю кожен може пригадати як він сідав за кермо вперше і відчував спітнілі долоні, розгубленість, проте вже  через декілька уроків опанував себе та впевнено почувався на дорозі. Є чудова фраза, яка розкриває сутність військової підготовки “у критичній ситуації ти не піднімешся до рівня своїх очікувань, а впадеш до рівня своєї підготовки!”. Також психологічна підготовка спрямована на  профілактику колективних форм страху та на  командне згуртування підрозділу. Бо дуже важливо довіряти, допомагати та підтримувати побратима,  що знаходиться поруч з тобою в окопі. І це важко переоцінити під обстрілами на полі бою, коли попереду – ворог, а поруч – побратим», – зазначив офіцер-психолог 27 Печерської бригади Дмитро Панченко.

Важливим аспектом було та залишається виконання практичних вправ на згуртованість. Адже взаємна підтримка, спільна стратегія та мета відіграє ключову роль в успішному виконанні бойових завдань.

Відділення інформації і комунікації Північного Київського ТУ