Сучасна війна дедалі більше залежить від швидкості виявлення цілі, передачі інформації та завдання удару. Час між виявленням ворожого об’єкта і його ураженням скорочується до кількох хвилин. Це безпосередньо впливає на тактику бойових дій, організацію підрозділів, систему управління, підготовку особового складу та логістичне забезпечення.
Для Національної гвардії України останні роки стали періодом масштабного розвитку безпілотних спроможностей. Від окремих екіпажів, які виконували завдання у складі бойових підрозділів, НГУ перейшла до формування повноцінних підрозділів безпілотних систем і розбудови відповідної організаційної структури.
Цей процес охоплює не лише збільшення кількості техніки та операторів, а й удосконалення системи управління, підготовки фахівців, технічного забезпечення та застосування нових технологічних рішень.
Результати цих змін уже відображаються у статистиці бойового застосування.
Три хвилини на ураження цілі
Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі безпілотних систем Національної гвардії уразили понад 316 тисяч ворожих цілей. Майже 150 тисяч із них знищено. Понад половина всіх зафіксованих уражень припадає на 2026 рік.
Окремої уваги заслуговує динаміка виконання бойових завдань. У 2025 році в середньому кожні шість хвилин підрозділи уражали ворожу ціль, а кожні 22 хвилини – знищували її. У 2026 році інтервал між ураженнями скоротився до трьох хвилин, а між знищеннями – до п’яти хвилин. Таким чином, частота уражень зросла вдвічі, а частота знищення цілей – більш ніж учетверо.
Від початку 2026 року кількість екіпажів безпілотних систем НГУ збільшилася на 66%. Водночас зростання результативності пояснюється не лише кількісним розширенням підрозділів. Важливу роль відіграють накопичений бойовий досвід, вдосконалення підготовки, скорочення часу від виявлення цілі до її ураження та добір засобів ураження відповідно до характеру бойових завдань.
Зараз приблизно кожне десяте ураження в загальних результатах Сил оборони України забезпечують екіпажі безпілотних систем Національної гвардії.
Показовою є й ефективність за окремими категоріями озброєння та військової техніки противника. На підрозділи НГУ припадає кожна третя уражена артилерійська система, кожна п’ята система реактивної артилерії, танк, бойова броньована машина та одиниця інженерної техніки. Також на екіпажі НГУ припадає кожна шоста уражена система протиповітряної оборони та кожен сьомий безпілотний літальний апарат літакового типу.
Йдеться про засоби, які формують вогневі можливості противника, забезпечують його маневр і безпосередньо впливають на здатність вести наступальні дії.
Middle strike: розширення глибини ураження
Одним із важливих напрямів розвитку безпілотних спроможностей стало застосування засобів середньої дальності (middle strike). Вони дають змогу впливати на військову інфраструктуру та сили противника за межами безпосередньої лінії бойового зіткнення.
Починаючи з 2022 року, підрозділи Національної гвардії здійснили понад 10,6 тисячі успішних ударів по цілях на відстані понад 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Дев’ять із десяти таких результативних застосувань припадають на 2026 рік.
Порівняно з 2025 роком зона найбільш імовірного ураження противника вглиб його території збільшилася втричі. Влітку 2026 року екіпажі НГУ вперше знищили два реактивні літаки.
Застосування безпілотних і роботизованих систем для виконання завдань логістичного, евакуаційного та інженерного забезпечення
За допомогою цих засобів доставлено майже 6,2 тисячі тонн вантажів. Близько 70% обсягу перевезень забезпечили наземні роботизовані комплекси, ще 30% – безпілотні літальні апарати. У 2026 році обсяги такої логістики майже вчетверо перевищили показники попереднього року.
Крім того, із застосуванням безпілотних систем евакуйовано 499 військовослужбовців, зокрема загиблих, а також встановлено 143 тисячі мінних та інженерних загороджень. Дві третини евакуаційних завдань виконано у 2026 році.
Таким чином, безпілотні системи поступово виходять за межі суто розвідувальних та ударних функцій і стають інструментом забезпечення бойових дій на різних етапах.
Протидія повітряним загрозам
Ще одним напрямом, за яким Національна гвардія суттєво наростила спроможності, стала протидія ворожим повітряним цілям.
У період із 2024 до 2025 року кількість знищених повітряних цілей зросла в 19 разів. У 2026 році, станом на дату відповідної доповіді, цей показник перевищив результати всього 2025 року ще у 12 разів.
Загалом підрозділи Національної гвардії знищили понад 2,6 тисячі ударних безпілотників типу «Шахед». На 2026 рік припадає 95% цих результатів. Кількість екіпажів НГУ, залучених до виконання таких завдань, нині утричі перевищує минулорічну.
Розширюється і спектр повітряних цілей, з якими працюють гвардійські підрозділи. Уже в червні підрозділи Національної гвардії здійснили перші успішні перехоплення реактивних дронів, а у вересні знищили перші ударні безпілотники противника типу «Герань-5».
Це потребує постійного вдосконалення тактики застосування, технічного оснащення та підготовки розрахунків. Противник змінює характеристики безпілотних засобів і нарощує застосування швидкісних повітряних цілей, тому розвиток спроможностей із їх виявлення та перехоплення залишається одним із пріоритетних завдань.
Від окремих екіпажів до повноцінних підрозділів
Зростання результативності безпілотних систем потребувало відповідних змін в організаційній структурі Національної гвардії.
У березні 2026 року у складі корпусів НГУ створено полки безпілотних систем. Це важливий етап розбудови корпусної структури та переходу до системного застосування безпілотних спроможностей.
Створення таких підрозділів передбачає визначення їхнього місця в організаційно-штатній структурі, завдань і зон відповідальності. Відтепер ідеться не просто про залучення окремих екіпажів до виконання завдань бойових підрозділів, а про формування структур, спроможних планувати й організовувати застосування безпілотних систем у межах загального задуму операції.
Додатковим інструментом розвитку стала система оцінювання результатів бойового застосування через платформу Brave1 Market. Підрозділи Національної гвардії накопичили понад 1,7 мільйона балів, що еквівалентно 195 мільйонам доларів.
Бали нараховуються за підтверджені результати бойового застосування, виконання розвідувальних завдань, роботизовану логістику та евакуацію. Такий механізм дає змогу пов’язувати результати роботи підрозділів із подальшим ресурсним забезпеченням, спрямовуючи його на потреби та засоби, ефективність яких підтверджена безпосередньо в бойових умовах.
Підготовка та технологічне забезпечення
Збільшення кількості екіпажів вимагає відповідного розширення системи підготовки. Від початку 2026 року їхня чисельність зросла на 66%. До кінця року передбачено підготовку нових екіпажів, переважна більшість яких працюватиме з наземними роботизованими комплексами, а також додаткових екіпажів для протидії ударним безпілотникам типу «Шахед».
Водночас кількісне нарощування підрозділів має супроводжуватися підвищенням їхньої технологічної готовності. Серед пріоритетів – участь у випробуванні та апробації нових моделей безпілотних систем, перевірка якості обладнання, цифровізація процесів управління й оперативного обліку, автоматизація збору та опрацювання зворотного зв’язку від екіпажів.
Особливе значення має практична оцінка техніки безпосередньо в умовах бойового застосування. Виявлені недоліки, технічні проблеми та пропозиції військовослужбовців повинні оперативно враховуватися під час доопрацювання засобів і планування наступних закупівель.
Люди, які забезпечують результат
За кожним результативним застосуванням безпілотної системи стоїть робота значно більшої кількості фахівців, ніж безпосередньо оператори екіпажу.
Це військовослужбовці, які здійснюють розвідку, планують застосування засобів, забезпечують зв’язок, проводять технічне обслуговування, готують обладнання до виконання завдань та аналізують результати. Не менш важлива роль командирів, які визначають порядок застосування безпілотних систем і інтегрують їхні можливості в загальний задум бойових дій.
Результативність залежить від злагодженої роботи всіх цих складових. Тому окрему увагу необхідно приділяти системі зворотного зв’язку між екіпажами, командуванням і структурами, відповідальними за забезпечення та розвиток озброєння.
Інформація про технічні несправності, ефективність окремих зразків, потреби підрозділів і результати бойового застосування має оперативно надходити до відповідальних служб. Це дає змогу своєчасно реагувати на проблеми, коригувати підходи до забезпечення та вдосконалювати технічні рішення відповідно до реальних потреб фронту.
Пріоритети подальшого розвитку
Подальша розбудова безпілотних спроможностей Національної гвардії передбачає збільшення кількості екіпажів та підвищення рівня їхнього технічного оснащення.
Окремий акцент буде зроблено на масштабуванні застосування наземних роботизованих комплексів для логістики, евакуації та виконання інженерних завдань.
Важливим напрямом залишається розвиток засобів ураження середньої дальності, які розширюють можливості впливу на противника на оперативній глибині. Паралельно вдосконалюватимуться механізми випробування нових зразків техніки, контролю їхньої якості, цифровізації управлінських процесів та оперативного обліку.
Безпілотні системи як складова нової архітектури війська
Безпілотні та роботизовані системи вже стали невід’ємною складовою сучасних бойових дій. Вони забезпечують розвідку, ураження цілей, логістику, евакуацію, інженерне забезпечення та протидію повітряним загрозам. Їхнє застосування впливає на побудову бойових порядків, планування операцій і розподіл завдань між підрозділами.
Відповідно, визначальним чинником стає не сама кількість безпілотників, а здатність військового підрозділу ефективно застосовувати їх у взаємодії з іншими силами та засобами, оперативно адаптуватися до змін на полі бою і випереджати противника у впровадженні нових технологічних рішень.
Національна гвардія України продовжує розбудову відповідних спроможностей. Їхню основу становлять бойовий досвід, професійна підготовка військовослужбовців, технологічний розвиток та організаційні зміни, які дають змогу перетворювати окремі результативні рішення на сталі спроможності військових підрозділів.
Подальша ефективність цієї роботи залежатиме від здатності системно впроваджувати бойовий досвід, швидко освоювати нові технології та адаптувати організацію підрозділів до характеру сучасної війни.
Пресслужба НГУ
