Молодший сержант Володимир Затірка – старший кінолог вараського підрозділу Національної гвардії України. Уже два роки він працює зі своєю напарницею Едною, яка допомагає виявляти зброю, боєприпаси та вибухонебезпечні предмети. За цей час вони навчилися розуміти одне одного не лише за командами.
Володимир родом із Харкова, за освітою – ветеринар. Після початку повномасштабного вторгнення він вирішив пов’язати військову службу з кінологією. Професійних навичок навчався у побратимів і в навчальних центрах.
Една стала його першою службовою собакою. За словами Володимира, серед кінологів є традиція: цуценя, яке першим підбігає до майбутнього господаря, часто стає його напарником. Так почалася їхня спільна історія.
Зараз Едні два роки. Вона регулярно тренується, а найкраща винагорода за виконану роботу для неї – улюблений м’яч. За словами кінолога, поза службою Една залишається звичайною собакою, якій потрібні увага, турбота та час на відпочинок.
«Собака має бути собакою. У неї просто є визначені місця, де вона має працювати, і визначені команди, за якими вона має працювати. Весь інший час вона така сама, звичайна собака, як і всі інші», – пояснює Володимир.
Попри молодий вік, Една вже має досвід виконання бойових завдань. Серед її знахідок – кулемети, автомати, гранати та набої. Перші виїзди стали випробуванням і для самого Володимира: потрібно було звикнути до бойових умов і навчитися оцінювати ризики.
У повсякденному житті Една вперта, цілеспрямована й ревнива – любить увагу господаря та неохоче ділить її з іншими. Володимир жартує, що вони різні за темпераментом, але саме це допомагає їм доповнювати одне одного.
«Вона – холерик, а я – меланхолік. І ми просто, напевно, оцим доповнюємо одне одного», – розповідає гвардієць.
Для Володимира Една – не лише службова напарниця. Він дбає про її здоров’я, харчування та комфорт, адже довіра між кінологом і собакою формується щодня – під час тренувань, виконання завдань і звичайних моментів поза службою.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
