Я перший рухаюся – і приліт! Падаю. Голова крутиться, спочатку навіть не розумію, що сталося. Підіймаюся, хочу встати – не виходить, і знову падаю. Тоді дивлюся – права нога ціла, а ліва вся кров’ю стікає. Починаю накладати турнікет, побратим його затягує. Поки це все відбувається – бачимо над нами завис FPV-дрон. І я кажу хлопцям – ідіть, щоб нас трьох не поклали. Але вони мене не кинули, – згадує Артем.

Попри важке поранення, Артем продовжував рухатися разом із побратимами. Коли до укриття залишалося всього кілька метрів, FPV-дрон пішов у піке. У цей момент прозвучала автоматна черга і безпілотник був знищений.

Артема вдалося евакуювати. Однак ліву ногу довелось ампутувати. Після тривалого лікування та відновлення гвардієць повернувся до служби. Сьогодні він передає свій бойовий досвід та паралельно працює над власним відновленням.

Сап-бординг, тренування і постійна робота над собою стали частиною його нового життя. Для Артема це не просто реабілітація – це можливість відновлювати фізичну форму, випробовувати себе та поступово повертатися до активного життя.

Історія Артема Чувальського – про силу, яка не визначається фізичними можливостями. Вона – про бойове гвардійське братерство, яке проявляється у найважчі моменти. І про незламну людину, яка після важкого поранення знайшла в собі сили продовжувати службу та захищати народ і Батьківщину.