До служби в Національній гвардії України Потап працював на залізниці. У квітні 2024 року він уклав контракт із рівненським підрозділом НГУ, пройшов загальновійськову підготовку та став старшим кулеметником роти оперативного призначення. Під Костянтинівкою разом із побратимами він 52 дні утримував позицію під постійними обстрілами, а під час виходу подолав 15 кілометрів до своїх.
Перед виконанням бойових завдань військовослужбовці пройшли бойове злагодження та кілька тижнів удосконалювали навички на сході. Частину шляху до позицій вони подолали на бронетехніці, далі – пішки.
Ми пройшли бойове злагодження, потім ще кілька тижнів вдосконалювали свої навички на сході, а тоді був захід на позиції», – розповідає гвардієць.
Уже на п’ятий день у бліндаж залетів ворожий FPV-дрон із термобаричним боєприпасом. Військовослужбовці зазнали контузій, однак обійшлося без втрат. Протягом наступних тижнів противник постійно атакував позиції, застосовуючи безпілотники, керовані авіаційні бомби та міномети.
У нас полопались барабанні перетинки, контузило, проте обійшлося без втрат. Ми утримували позицію протягом 52 днів. Нас постійно обстрілювали, застосовували дрони на оптоволокні, КАБи, міномети. Ми навіть вивчили їхній графік: година спокою припадала на обід – орієнтовно з 13 до 14 години, і ввечері, коли окупанти вечеряли», – згадує Потап.
Разом із військовослужбовцями суміжних підрозділів гвардійці облаштовували укриття та захист від ворожих безпілотників. Одного разу така конструкція зупинила дрон, який летів безпосередньо до бліндажа.
Якось я просто не встиг закрити сіткою вхід у бліндаж. Дрон летів прямо до нас, але завдяки конструкції зверху він заплутався, обірвав оптоволокно і не спрацював», – розповідає військовослужбовець.
Одним із найскладніших етапів став вихід із позиції. Потапу та його побратиму потрібно було подолати 15 кілометрів під постійною загрозою ударів FPV-дронів. За словами гвардійця, інші групи витрачали на цей маршрут кілька днів, а їм вдалося пройти його за чотири з половиною години.
Після повернення з бойової ротації Потап пройшов спеціальну інженерну підготовку. Нині він служить старшим сапером інженерно-саперного відділення. Нові знання доповнили досвід, який він здобув як кулеметник під час виконання бойових завдань.
Головною мотивацією Потап називає свою родину. Саме бажання захистити рідних залишається для нього основою служби – як під час 52 днів на бойовій позиції, так і тепер, коли він опановує та виконує завдання за новою військовою спеціальністю.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
