Де саме вони працюють, не розголошується. Вони не відкривають обличчя і не називають імен. Лише позивні. Їхня зброя – це електроніка, мікросхеми і суперчутливі вимірювальні пристрої. Це – унікальна майстерня, де налагодили виробництво дронів військовослужбовці 26 Закарпатського полку Національної гвардії України.
Майстри делікатно і швидко не лише збирають і кастомізують нові безпілотники, а і відновлюють пошкоджені компоненти. Оперативний ремонт та налаштування програмного забезпечення дозволяють повертати техніку в стрій у найкоротші терміни.
Серцем підрозділу є технологічний простір, де робота не зупиняється ні на хвилину. Інженери облаштували повноцінні робочі місця для складання, тонкого налаштування, паяння плат та діагностики обладнання. Фахівці ретельно тестують акумулятори, налаштовують камери, перевіряють канали зв’язку та пульти керування, щоб кожен борт відповідав найвищим вимогам.
Важливо не просто відремонтувати, а й зробити їх кращими. Наша мета – не лише зробити дрон, а й покращити його технічні характеристики під сучасні виклики. Хлопці, які тут працюють, знають кожен гвинтик, кожну плату і кожен нюанс прошивки. А найголовніше – після завершення всіх робіт ми самі беремо ці борти й тестуємо їх безпосередньо в польоті, щоб бути впевненими у їхній абсолютній надійності на всі сто відсотків», – розповідає гвардієць з позивним Жорік.
Робота у майстерні тісно інтегрована з навчальним процесом. Вона забезпечує майбутніх пілотів безперебійним потоком надійних, модернізованих і повністю справних бортів.
Перш ніж доторкнутися до пульта реального безпілотника, курсанти проходять інтенсивну підготовку на спеціалізованих тренажерах-симуляторах, де відпрацьовують маневри, базові навички пілотування та тактику в умовах, максимально наближених до бойових.
У нашій роботі немає дрібниць. Навіть найменша похибка під час налаштування чи прошивки може вплинути на роботу всього борту. Тому тут усе робиться дуже точно й уважно: перевіряємо електроніку, параметри, програмне забезпечення, калібруємо обладнання. Кожен дрон має працювати саме так, як ми від нього очікуємо. Це тонка інженерна робота, де важливі не лише досвід і знання, а й терпіння. Ми можемо довго шукати причину несправності, перевіряти окремий компонент або кілька разів перепрошивати й тестувати систему. Для нас головне – отримати на виході надійний борт, якому оператор зможе довіряти. Адже в реальних умовах у нього не буде можливості виправити нашу помилку», – говорить майстер на псевдо Гусар.
Кожна відновлена чи створена в майстерці одиниця техніки обов’язково проходить жорсткий екзамен на відкритій місцевості. Оператори одягають FPV-окуляри, підіймають дрони в небо та на максимальних навантаженнях перевіряють керованість, швидкість реакції і льотні характеристики.
Завдяки такій співпраці інженерів і операторів, закарпатські гвардійці формують цілу екосистему. Потужну та безперервну. І головують в ній справжні українські летючі хижаки, які не залишать жодних шансів російським комахам.
Група комунікації Західного ТУ НГУ
