Того дня гвардієць 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Євген чергував на блокпосту й першим помітив чорний пошкоджений пікап, який мчав прямо на них.
Я помітив, що до блокпоста на великій швидкості підлітає пікап. З нього вискочили військовослужбовці, які почали кликати на допомогу: просили медика, турнікет. Я підбіг до автівки й побачив військовослужбовця, у якого була відірвана рука», — пригадує Слобожанський «Скіф» Євген.
З авто витягли пораненого бійця. Він притискав до грудей закривавлену руку. Гвардієць зірвав із себе аптечку й почав негайно надавати домедичну допомогу.
Військові та правоохоронці разом знімали з пораненого бронежилет. У Сергія (так звуть військового) була масивна кровотеча, яку потрібно було зупинити негайно.
Від великої крововтрати захисник почав втрачати свідомість.
Поки гвардієць перев’язував пораненого, назустріч уже поспішала «швидка».
Лікарі врятували Сергієві життя. Нині боєць відновлюється після операції й дякує своїм рятівникам.
Найскладніше в той момент було, напевно, опанувати себе та швидко зреагувати. Накласти турнікет, перекрити кровотечу, накласти гемостатичний бинт, закрити рану, щоб туди не потрапила інфекція і він не втратив більше крові», – каже чоловік.
Доведеними до автоматизму діями Євген накладав турнікет, бинтував і водночас тримав пораненого у свідомості.
Розмовляв із ним, казав, що все буде добре. Намагався підбадьорити, бо він був у шоковому стані. Хотів показати, що від таких поранень не помирають. Так, поранення дуже серйозне й складне, але він уже був у надійних руках — «швидка» їхала», – розповідає Євген.
Тактичну медицину Євген вивчав у рідній бригаді, слухав лекції й під час навчання у Великій Британії. Упевнений: хоча б мінімальні знання з домедичної допомоги потрібні кожному.
Більше – у сюжеті журналістів національного телеканалу «Інтер», які зустрілися з гвардійцем.
Відділення комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
