“Росіяни поводились як дикуни”: опалена російським вторгненням #Сумщина загоює рани
Мешканці Сумщини потроху оговтуються від навали російських окупантів. Розбираються завали, працюють сапери, налагоджується постачання товарів. Регіон, наразі, звільнено, проте до відновлення мирного режиму життя говорити занадто рано.
Вокзал у Тростянці сьогодні — це МСТА посеред ґанку, спалені МТЛБ, вантажівки та цивільні авто, ракети РСЗВ у розбитих ящиках та берці з підв’язаною мотузками підошвою. Дорога з Харкова на Суми — це спалені та іржаві танки, “самохідки”, “бехи”. На одній виставлені в рядочок “віджаті” і випалені разом з “новими господарями” – російськими мародерами – айфони. Навіщо вони зараз у підсанкційній Росії, без сервісного обслуговування, і заборони на продаж програмного забезпечення — не зрозуміло.

Попри анекдотичність ситуації, сміятись не доводиться: російські окупанти залишили по собі лише біду й розруху: щербаті почорнілі від вогню стіни, проломлені дахи, обвалені поверхи, понівечені стволи дерев. А найголовніше те, чого ніколи не забути, і не виправити: десятки цивільних Сумської області — загинули під обстрілами росіян чи були ними закатовані. І, навіть, після звільнення регіон не став безпечним. Мирні мешканці гинуть на вибухових пристроях окупантів. Постійно наражаються на смертельну небезпеку наші військові.

Вже звичною ознакою регіону є сталеві їжаки, бетонні брили та озброєнні люди на транспортних артеріях. Вся область вкрита мережею блокпостів, де спільно несуть службу гвардійці та представники інших силових формувань, зокрема бійці тероборони та співробітники поліції.


Сумщина – заслонила собою Полтавщину, відтягнула на себе частину окупаційних сил, призначених для захоплення півночі Харківщини, а також скувала великі сили противника, які рухались у бік Чернігова, і далі намагались прорвати на Київщину. Сьогодні регіон намагається відновити та нормалізувати цивільні життя. Тим часом оборонці Сумщини обладнують позиції та готуються до відбиття можливих майбутніх етапів російського вторгнення.