НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Минуло 7 років з того часу, коли українські силовики вступили в бій із групою терористів, які намагались захопити Маріупольський відділ міліції. Це була початкова операція російських спецслужб на шляху захоплення усього міста, як ключового стратегічного порту на березі Азовського моря та найбільшого міста Донецької області.

Ніхто з військовиків та правоохоронців не знав, що на них очікує. Вони просто виконували свій обов’язок по захисту цілісності та незалежності України. Їм ніхто не повідомляв куди вони прямують. Вони лише здогадувалися в якому напрямку.

9 травня в день відзначення перемоги над німецько-фашистськими загарбниками став для багатьох гвардійців Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України першим бойовим хрещенням.

Диверсійні групи озброєні автоматичною зброєю атакували Маріупольський міський відділ внутрішніх справ. В цей час в будівлі зібрались представники Антитерористичного центру на нараду з питань забезпечення громадського порядку та стабілізації ситуації в місті.

Того дня зранку військово-оперативний резерв військової частини 4114 тільки прибув з Донецька. Одразу більша його частина вирушила на блок-пости навколо Маріуполя й приступила до несення служби, змінивши підрозділи військової частини 3053. В той час нинішній начальник Західного територіального управління Національної гвардії України генерал-лейтенант Олександр Набок знаходився в епіцентрі тих подій в самій будівлі управління.

 

«Я перебував на посаді заступника начальника Західного територіального управляння з громадської безпеки. До Маріуполя ми прибули літаком 7 травня з метою організації охорони громадського порядку в місті. Зазвичай щоденна нарада в начальника Маріупольського міського управління МВС починалась о 8 годині ранку. На ній мали бути присутні всі керівники підрозділів МВС, Збройних сил, Національної гвардії та ДСНС, які в той час були в місті. 9 травня начальник міського управління був на заходах, присвячених Дню перемоги, тому нарада мала розпочалася із запізненням, десь о 10 годині. Коли приїхав начальник міського управління, тоді ще міліції, і всі готувались до початку наради, до нього зателефонував черговий та доповів, що будівлю захоплюють. Ми вибігли спочатку всі в коридор і побачили, що на другому поверсі стояла людина в формі, яка комусь доповіла по радіостанції що «другий поверх наш». Ми одразу зайняли оборону на третьому поверсі. Усі одразу почали викликати резерви на допомогу. Я дав команду командиру військової частини 4114 полковнику Смолову направити до нас резерв. Один із керівників підрозділів Збройних сил підтягнув БМП та своїх людей. Тобто кожен керівник дзвонив своєму резерву, щоб вони висувались до міськвідділу, де вже тривав бій», – згадує генерал-лейтенант Олександр Набок.

На допомогу до захопленого райвідділу висунулись оперативні резерви військових частин 4114 та 1141 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

 

«Тоді я був командиром військової частини 4114 Західного ОТО НГУ. Близько 9 години мною була отримана інформація від полковника Олександра Набока, він був старшим від Національної гвардії та був присутнім на вищезгаданій нараді. Отже, в трубці я почув, що міський відділ міліції штурмують люди в балаклавах зі зброєю, перший поверх вже захоплений, є жертви. Часу на роздуми не було, мною було прийняте рішення про виїзд військово-оперативного резерву з числа військовослужбовців, які знаходились в розташуванні після зміни з блок-постів. За десять хвилин автобус виїхав до міського відділу міліції. Зі мною знаходились підполковник Руслан Босий, підполковник Роман Березнюк, підполковник Степан Логуш, майор Дмитро Афанасьєв, (заступник командира частини 3057 прізвище не пам’ятає, показував нам дорогу) та інші військовослужбовці. Ближче до відділу міліції ми вже почули стрільбу. За моєю командою ми розділились на дві групи, перебіжками стали підходити. Як тільки вийшли на вулицю Георгіївську по нас почали вести щільний вогонь з автоматичної зброї, якщо не помиляюсь також стріляв кулемет. Звичайно ми почали відстрілюватись», – згадує заступник начальника Південного Одеського ТУ НГУ полковник Валерій Смолов.

«Хлопці навіть не встигли розміститись, адже тільки прибули з Донецька. Моя рота залишилась в резерві та організовувала місця для відпочинку своїх товаришів, які вирушили на блок-пости. Приблизно о дев’ятій годині нам поступила команда екіпіруватись та сідати в автобуси. За кілька хвилин ми вже прибули в район виконання завдання, – згадує військовослужбовець військової частини 4114 старшина Богдан Файчук.- Автобус зупинився на початку вулиці Георгієвській, звідки ми розділившись на дві групи почали рухатись до захопленого райвідділу. Вже на підході ми попали під щільний перехресний вогонь терористів. По моїй групі стріляли з парку, а по іншій вели вогонь з самого захопленого райвідділу. Одразу зазнали втрат».

Спершу було поранено солдатів Богдана Шлемкевича та Романа Сапілу, згодом підполковника Степана Логуша та майора Дмитра Афанасьєва. Поранення Богдана Шлемкевича на жаль виявились несумісними з життям. В березні 2014 року Богдану виповнився лише 21 рік. Народився він в селі Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області. У сім’ї Богдан був наймолодшим, четвертою дитиною. Спокійний і дуже добрий – згадують рідні. Він мріяв створити міцну сім’ю і стати священником.

 

Того дня від рук бойовиків загинули ще 5 українських захисників:
– Саєнко Віктор Олександрович – начальник ВДАЇ м.Маріуполя;
– Єрмоленко Михайло Bолодимирович – співробітник Маріупольського МУ;
– Демиденко Сергій Володимирович – військовослужбовець ЗСУ;
– Ейсмант Олег Володимирович – військовослужбовець ЗСУ;
– Добродомов Родіон Костянтинович- військовослужбовець батальйону “АЗОВ”.

 

 

Нацгвардійці потрапили під щільний вогонь і щоб не зазнати ще більших втрат зайшли у двори будинків та очікували підкріплення. Хвилин через десять на допомогу прибула бронетехніка. З другої сторони почав підходити батальйон «Дніпро» також з БМП. Побачивши бронетехніку, бойовики, які взяли в кільце міський відділ міліції почали відходити. Далі прибули спецпідрозділ «Омега» та батальйон «Азов». Усі знали, що на третьому поверсі знаходяться керівники силових структур, тому стріляли тільки по першому та другому поверсі.

У результаті скоординованих дій українських силовиків будівля райвідділу міліції була звільнена.

У цей час почали збиратися місцеві. Провокатори постійно кричали, що українські військові розстрілюють маріупольську міліцію, це підбурювало натовп. Силовики опинилися в оточенні натовпу. Приблизно за три години всі, хто звільняв міський відділ міліції вийшли з оточення. З третього поверху були врятовані всі. Нацгвардійці своїм ходом дістались до військової частини, де в той час тимчасово розташовувались.

Згодом Служба безпеки України оприлюднила фільм про події 9 травня 2014 року в Маріуполі, в якому були використані матеріали досудового розслідування.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що захоплення будівлі міліції та розстріл українських силовиків було організовано терористичною групою “Мангуста”. Особи більшості бандитів було встановлено в ході первинних оперативно-розшукових мироприємств співробітниками МВС України.

Саме 9 травня в Маріуполі українські силовики показали сепаратистам що налаштовані рішуче і будь-які спроби розгойдувати ситуацію й посягання на територіальну цілісність України не пройде безкарно.

 

Автори: Олег Тіхов, Володимир Хаверко, Олена Співак