НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Євроатлантична інтеграція

НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору – міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами  51 статті Статуту ООН. У відповідності до засадничих документів Альянсу, головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні. Засадничим принципом Альянсу є спільність поглядів між північноамериканськими та європейськими членами НАТО, що поділяють однакові цінності та інтереси і віддані справі збереження демократичних принципів, що робить нероздільною безпеку Європи і Північної Америки. Альянс стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії:

головним військово-політичним принципом організації є система колективної безпеки, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на напад ззовні.

Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У статті 5 ведеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що «вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні». Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.

Нині членами НАТО є 30 держав. У 1949 році Альянс створили 12 країн-засновниць, а саме: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки. У подальшому членами НАТО стали Греція і Туреччина (рік вступу 1952), Німеччина (1955), Іспанія (1982), Чеська Республіка, Угорщина і Польща (1999), Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія (2004), Албанія і Хорватія (2009), Чорногорія (2017) та Північна Македонія (2020). Будь-яка держава-член має право виходу з Альянсу.

Підстави для процесу розширення Альянсу закріплено у Статті 10 Північноатлантичного договору.

  • У статті 10 йдеться, що до НАТО може вступити будь-яка «європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього Договору і здійснювати внесок у підтримання безпеки у Північноатлантичному регіоні».
  • Будь-яке рішення стосовно запрошення нових членів затверджується Північноатлантичною радою – найвищим політичним органом, що ухвалює

рішення в НАТО на основі консенсусу між усіма державами – членами. Гнучкість членства в НАТО

Підписавши Договір, держави добровільно зобов’язуються брати участь у політичних консультаціях і військовій діяльності Організації. Хоча кожна із Сторін Північноатлантичного договору має зобов’язання згідно з Договором, існує певний ступінь гнучкості, завдяки якому держави – члени можуть вирішувати, якою саме буде їхня участь. НАТО розвиває розгалуджену систему партнерств, до якої входять Рада євроатлантичного партнерства, особливі партнери Україна, Грузія, країни Середземноморського діалогу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко, Туніс), Стамбульської ініціативи (Бахрейн, Катар, Кувейт та ОАЕ), західноєвропейські нейтральні країни (Австрія, Ірландія, Мальта, Фінляндія, Швейцарія, Швеція), а також контактні країни (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Японія).

Альянс у 2014 році припинив практичну співпрацю з Російською Федерацією після її агресії проти України, проте залишив канал комунікації – Раду НАТО-РФ і розпочав проведення політики стримування РФ.

Детальна інформація щодо НАТО: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/pro-nato 

Визначальними у відносинах між Україною і НАТО документами, які залишаються актуальними дотепер, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (09.07.1997) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009). Формально відносини Україна-НАТО були започатковані у 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997р. – Рада Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав колишнього СРСР приєдналася (08.02.1994) до Програми НАТО «Партнерство заради миру». За останні роки низка актів Верховної Ради України (ВРУ) і підписаних Президентом України документів заклали міцні підвалини євроатлантичного курсу нашої держави, скерованого на набуття Україною повноправного членства в НАТО, зокрема:

21 червня 2018 р. ВРУ ухвалила Закон «Про національну безпеку України», який набрав чинності 8 липня 2018 р. У лютому 2019 р. набрали чинності зміни до Конституції України у частині стратегічного курсу на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО. Відповідно до внесених змін, Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття Україною повноправного членства в ЄС і НАТО. 14 вересня 2020 р. Президент України підписав Стратегію національної безпеки України, в якій наголошується на стратегічному значенні відносин з НАТО.

 І. Політичний діалог

Політичний діалог між Україною та Альянсом здійснюється на всіх рівнях і за всіма напрямами. Провідна роль у поглибленні цього діалогу належить Комісії Україна-НАТО (КУН), створеній у 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство. 8-9 липня 2016 р. за рішенням Варшавського саміту НАТО Україна отримала від союзників Комплексний пакет допомоги. За його підтримки створено так звану Гібридну платформу – майданчик для спільного вивчення гібридної війни, розв’язаної РФ проти України. 

3-4 квітня 2019 р. міністри закордонних справ держав-членів НАТО під час заходів з нагоди 70-ї річниці утворення Альянсу схвалили Пакет заходів щодо безпеки Чорного моря, яким було передбачено додаткову допомогу Україні.

4 червня 2019 р. у ході візиту Президента України В.Зеленського до штаб-квартири НАТО союзники підтвердили свої зобов’язання допомоги Україні у проведенні реформ, що наблизять країну до членства в НАТО.

31 жовтня 2019 р. у Києві за участі Президента України В.Зеленського відбулося засідання КУН за тематикою безпекової ситуації на сході України, реформування країни та подальшого поглиблення співпраці Україна-НАТО. Було схвалено третій Огляд Комплексного пакету допомоги Альянсу Україні та ухвалено відповідну підсумкову заяву.

12 червня 2020 р. за рішенням ПАР НАТО Україну було визнано партнером з розширеними можливостями (ПРМ, Enhanced Opportunities Partner – EOP). З визнанням за Україною статусу ПРМ на політичному порядку денному постало питання визначення напрямів і параметрів взаємодії сторін у цьому форматі. Спалах пандемії COVID-19 на початку 2020 р. вніс суттєві корективи у динаміку співробітництва між Україною і НАТО. Зокрема, заплановані на жовтень 2020 р. спільні навчання із захисту критичної інфраструктури в Чорноморському регіоні були перенесені на 2021 рік.

Україна залучається до заходів НАТО з протидії поширенню COVID-19 шляхом використання державами-членами Альянсу українських літаків АН-124 та АН-225 в рамках НАТОвської програми SALIS.

ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО

З 2009 р. основою реформування сектору безпеки й оборони України є річні національні програми (РНП) під егідою КУН. Затвердження РНП є прерогативою Президента України.

З 2018 р. функції з координації циклу РНП виконує Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ.

2 жовтня 2018 р. Указом Президента України затверджено Положення про розроблення РНП та оцінювання результатів їхнього виконання. Згідно з цим положенням у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання. РНП відіграє роль програми покрокової підготовки України до членства в НАТО. Невід’ємною складовою РНП є додатки, в яких докладно прописуються часові рамки і визначаються відповідальні за виконання конкретних заходів разом з індикаторами виконання/показниками ефективності реалізації РНП. У РНП-2020 визначені такі пріоритети: досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки й оборони України на стандарти НАТО і зміцнення демократичного цивільного контролю.

ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО

Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України, утворена 21 липня 2016 р., є допоміжним органом при Президентові України. На забезпечення ефективного співробітництва під егідою КУН діють:

4 спільних робочих групи (СРГ):

з воєнної реформи (СРГ ВР);

з оборонно-технічного співробітництва (СРГО);

зі співробітництва з науки і довкілля (СРГ СНД);

з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ

ПНС).

Головна мета діяльності СРГ ВР (заснована у 1998 р.) полягає у сприянні підтриманню воєнно-політичного діалогу та залученні Альянсу до реформування сектору безпеки й оборони. Під егідою цієї групи реалізується низка проєктів, що сприяють реформуванню сфери безпеки й оборони, а саме:

з протидії корупції (Ініціатива НАТО зі зміцнення доброчесності та прозорості, зниження корупційних ризиків в оборонних і безпекових інституціях);

професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки й оборони;

реформування системи військової освіти в Україні;

перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців.

Співпраця за Програмою «Наука заради миру і безпеки» (НЗМБ) триває з 1991 р. і визнається успішною всіма країнами Альянсу, представники яких брали участь у проєктах НЗМБ (наразі із залученням України НАТО реалізує 28 проєктів). З 2014 р. Україна посідає перше місце серед держав-партнерів Альянсу за кількістю наукових проєктів та обсягами їхнього фінансування за Програмою НЗМБ. Прикладами успішної співпраці є такі проєкти, як «Циклотрон» у Харкові, «URAN» для мережі українських технічних інститутів, проєкт з гуманітарного розмінування, посилення спроможностей ДСНС України, телемедицина, тощо. Власне, всі вони сприяють розвитку наукових досліджень в Україні та зміцненню оборонних спроможностей держави. Водночас, вони підсилюють Альянс у науковій сфері.

Співробітництво у галузі цивільного захисту населення відбувається в рамках Спільної робочої групи з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС). В НАТО провідна роль у цій діяльності належить Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС), в структурі якого з 1998 р. функціонує Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК). До його основних завдань належить обмін інформацією та координація співробітництва при реагуванні на катастрофи. Основними завданнями СРГ ПНС є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами інтересів. Діяльність цієї СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП.

Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях Альянсу з реагування на катастрофи. Наразі співпраця з НАТО на цьому напрямі підпорядкована завданню

створення в Україні національної системи стійкості до викликів і загроз різного характеру. На останньому засіданні СРГ ПНС (січень 2020) йшлося про досягнення України у впровадженні на національному рівні системи стійкості на випадок надзвичайних ситуацій, а також про імплементацію рекомендацій дорадчої групи експертів НАТО (перебувала в Україні в 2019 році).

22 листопада 2018 року Верховна Рада ухвалила законопроект  № 9037 про внесення змін до Конституції в частині закріплення стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі та НАТО.

Основоположними документами, що визначають зміст, характер і створюють договірно-правову основу відносин «особливого партнерства» України з НАТО та якими регулюється співробітництво України з Альянсом є Рамковий документ Програми НАТО «Партнерство заради миру» від 10 січня 1994 року, Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО від 9 липня 1997 року та Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від  01 липня 2010 року.

МВС, як невід'ємна частина сектору безпеки і оборони України, входить до національної системи координації євроатлантичної інтеграції України та активно залучається до співробітництва зі Стороною НАТО в рамках загальнодержавного курсу на набуття членства в цій організації.

Ураховуючи євроатлантичний курс зовнішньої політики нашої держави та активізацію підтримки з боку країн-членів НАТО, співпраця з НАТО є одним із пріоритетних напрямків розвитку.

МВС та органи системи МВС беруть участь в багатьох ініціативах та програмах в рамках співробітництва з НАТО, а саме в:

Процесі планування та оцінки сил (ППОС); 
Спільних з НАТО навчаннях; 
Індивідуальній програмі партнерства (ІПП); 
Програмі удосконалення військової освіти (DEEP); 
Програмі професійного розвитку цивільного персоналу (PDP); 
Роботі з трастовими фондами; 
Ініціативі НАТО з розбудови доброчесності (Ініціатива ВІ); 
Програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки»; 
Співробітництві у галузі реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру;
Платформі Україна-НАТО з питань вивчення досвіду протидії гібридній війні
У рамках співробітництва значна увага приділяється реалізації широкого спектру напрямків, серед них, зокрема: створення ефективної системи планування та бюджетування, зниження корупційних ризиків, створення національної системи стійкості, стратегічні комунікації, протидія гібридним загрозам, кібербезпека, медична та психологічна реабілітація, захист прав людей, гендерна політика, зв'язок та інформаційні системи, досягнення оперативної взаємосумісності, гуманітарне розмінування, професійна підготовка та освіта, впровадження стандартів НАТО.

Детальна інформація за посиланням https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato 

 

 

 

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА ПІД ЕГІДОЮ КОМІСІЇ УКРАЇНА-НАТО

МВС щорічно формує та реалізує Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (далі – РНП), які затверджуються Указом Президента України.

РНП – це стратегічний національний документ, що за формою та змістом наближений до Плану дій щодо членства в НАТО, основний акцент у розроблені якого зроблений на досягненні відповідності критеріям членства в НАТО.

Формування завдань та заходів виконання середньострокових цілей базується на взятих на найвищому рівні зобов’язаннях та відбуваються з урахуванням ресурсів, які плануються витратити на виконання таких зобов’язань.

РНП включає 5 основних розділів:

  • Політичні та економічні питання;
  • Оборонні та військові питання ;
  • Ресурсні питання;
  • Питання безпеки;
  • Правові питання.

Відповідно до проєкту РНП на 2020 рік, метою подальшого розвитку Міністерства внутрішніх справ України є створення єдиної стійкої, керованої і функціональної системи внутрішніх справ як частини національної безпеки, здатної протидіяти сучасним викликам та загрозам шляхом вдосконалення системи формування та реалізації політики у сфері відповідальності Міністерства внутрішніх справ України, фахової підготовки персоналу, формування ефективної системи управління інформацією та ресурсами.

Для виконання зазначеної мети визначено наступні цілі:

  1. Скоординована політика органів системи Міністерства внутрішніх справ України забезпечує безпечне середовище та ефективне надання послуг громадянам;
  2. Висококваліфіковані та мотивовані фахівці органів системи Міністерства внутрішніх справ України забезпечують безпеку населення України;
  3. Єдина інформаційна система Міністерства внутрішніх справ України введена в експлуатацію, що дозволяє суспільству безперервно та оперативно отримувати публічні послуги;
  4. В Україні функціонує єдина авіаційна система безпеки та цивільного захисту;
  5. Населення отримує ефективну екстрену допомогу за єдиним телефонним номером 112.

 

ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ ТА ОЦІНКИ СИЛ (ППОС)

Процес планування оцінки сил є важливим процесом в рамках Програми «Партнерство заради миру» для тих країн-партнерів які бажають брати в ньому участь, тобто на добровільній основі.

Мета ППОС - надання державам-партнерам можливості підготовки сил, здатних діяти спільно з державами – членами НАТО, а також створення механізму для обміну інформацією з питань оборонного та бюджетного планування.

Для вирішення питань досягнення взаємосумісності на кожному етапі ППОС розробляються спеціальні Цілі партнерства (ЦП), які пропонуються партнерам як напрями в роботі. Хід досягнення цих цілей постійно переглядається. 05 червня 2018 року було схвалено Північноатлантичною Радою новий пакет Цілей партнерства для України.

Оновлений пакет Цілей партнерства для МВС включає 3 цілі, а саме:

  • (ЦП I 0013) гендерна політика;
  • (ЦП  І 0304) планування та бюджетування; 
  • (ЦП І 7302) кіберзахист.

 

РОБОТА В РАМКАХ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ КООРДИНАЦІЯ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

В  рамках роботи Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України,представники Міністерства внутрішніх справ України беруть участь у наступних міжвідомчих робочих групах:

  • Міжвідомча робоча група з розроблення річних національних програм під егідою комісії Україна — НАТО;
  • Міжвідомча робоча група з впровадження державної політики забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки та оборони України;
  • Міжвідомча робоча група з питань протидії гібридним загрозам;
  • Міжвідомча робоча група з питань соціальної адаптації військовослужбовців;
  • Міжвідомча робоча група з координації заходів у рамках меню партнерства;
  • Міжвідомча робоча група з професійного розвитку державних службовців;
  • Міжвідомча робоча групи з питань впровадження національної системи стійкості.

 

СПІЛЬНА РОБОЧА ГРУПА УКРАЇНА-НАТО З ПИТАНЬ ВІЙСЬКОВОЇ РЕФОРМИ

СРГ ВР є провідною структурою, що спрямована на підтримання співпраці України і НАТО у реформуванні сектора оборони й безпеки.

Основними завданнями спільної діяльності можна згрупувати в чотири ключові напрямки, які охоплюють весь спектр нашої відповідної взаємодії з Альянсом, а саме:

  • підтримання воєнно-політичного діалогу;
  • сприяння реформуванню й розвитку сектору безпеки і оборони України;
  • забезпечення внеску в міжнародну безпеку та підтримання миру;
  • оборонно-технічне співробітництво.  

Завдяки СРГ ВР Україна має можливість скористатися досвідом та експертними знаннями країн НАТО у оборонному плануванні, розробці стратегій та концепцій національної безпеки. 

Відповідно до Указу Президента України до складу СРГ ВР входить заступник Міністра внутрішніх справ України.

 

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА ПАРТНЕРСТВА УКРАЇНА-НАТО

У 2018 році в Міністерстві внутрішніх справ України було активізовано співробітництво в рамках участі в Індивідуальній програмі партнерства Україна-НАТО (далі – ІПП).

Відповідно ІПП щороку Кабінетом Міністрів України затверджується перелік заходів, в яких заплановано прийняття участі зацікавлених структур сектору безпеки і оборони, в тому числі Міністерство внутрішніх справ України, за напрямками, які становлять інтерес в пріоритетних сферах розвитку, з метою підвищення кваліфікації, обізнаності, професіоналізму персоналу для подальшого застосування набутого ними досвіду в службово-бойовій діяльності.

Виконання ІПП здійснюється шляхом участі представників МВС та органів системи МВС в заходах міжнародного співробітництва (семінарах, конференціях, навчальних курсах тощо) в рамках зазначеної програми.

Довідково. Індивідуальна програма партнерства з НАТО - вид партнерства між постійними членами альянсу НАТО та третіми країнами, що в нього не входять, який передбачає союзницькі взаємини та стратегічне військове партнерство. Індивідуальна програма партнерства (ІПП) між Україною та НАТО складається із заходів міжнародного співробітництва, запропонованих державами-членами та країнами-партнерами  Північноатлантичного Альянсу в форматі Робочого плану євроатлантичного партнерства (РП ЄАП). 

Проект РП ЄАП містить широкий перелік навчальних курсів, семінарів, конференцій, симпозіумів, робочих зустрічей, засідань комітетів НАТО. Всі заходи зазначеного проекту розподілені за окремими галузями співробітництва у відповідності до основних напрямів взаємодії НАТО та країн-партнерів.

Історія співпраці Національної гвардії України з Альянсом

Нацгвардія дуже плідно співпрацює з Представництвом НАТО в Україні з 2014 року, реалізовує річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО, які є ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ за підтримки Альянсу. Крім того, структура досягає значних результатів у виконанні Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил Програми НАТО «Партнерства заради миру», в тому числі за допомогою Індивідуальної програми партнерства Україна-НАТО.

 

З початком співпраці з країнами-членами НАТО одним з головних завдань для Національної гвардії є впровадження міжнародного досвіду, принципів та стандартів у її діяльність.

 

З 2017 року Національна академія Національної гвардії є однією з основних платформ для реалізації навчальних проектів НАТО в Україні. 

 

У червні 2018 року Північноатлантична Рада ухвалила новий пакет Цілей партнерства для України. Для НГУ було визначено низку Цілей, які вона успішно реалізує як спільно з Міністерством внутрішніх справ України та Збройними Силами України, так і самостійно. Серед основних – «Мовні вимоги», «Планування та підготовка до операцій», «Стратегічні комунікації», «Кіберзахист».

Нацгвардія плідно співпрацює з Офісом зв’язку НАТО в Україні та на постійній основі бере участь у спільних заходах з Програмою професійного розвитку Україна—НАТО та Програмою з виховання доброчесності.

Напрями співпраці з НАТО у 2020 році

Упродовж 2020 року міжнародне співробітництво та реформування до стандартів НАТО залишалися одними із пріоритетних напрямів діяльності Національної гвардії України попри обмеження, викликані поширенням пандемії COVID-19.

Так протягом 2020 року військовослужбовці Нацгвардії брали участь у заходах Програми Україна – НАТО з професійного розвитку (PDP), Програми НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP), Програми Україна-НАТО з розбудови доброчесності (BI), проектах трастових фондів НАТО тощо.

 

Програма Україна – НАТО з професійного розвитку (PDP):

  •  участь в модульних навчальних курсах стосовно актуальних питань державної політики євроатлантичної інтеграції України «100 чемпіонів»;
  •  реалізація спільного проєкту з Національною академією Національної гвардії України щодо проведення навчальних курсів за тематикою євроатлантичної інтеграції для особового складу Національної гвардії України;
  • участь у стратегічних онлайн-сесіях із розроблення Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО на 2021 рік за методологією управління, орієнтованого на результат (Result Based Management).

 

Програма НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP):

  •   участь у 4-му багатонаціональному робочому засіданні сержантського складу «Орієнтація на програму професійної військової освіти сержантського складу, як інструменту розвитку сержантського корпусу в ХХІ столітті», м. Белград (Республіка Сербія);
  • участь в онлайн-засіданні для представників професорсько-викладацького складу вищих військових навчальних закладів Міноборони та Національної гвардії України з метою ознайомлення представників професорсько-викладацького складу з алгоритмом роботи органів військового управління тактичного рівня збройних сил держав-членів Альянсу під час прийняття рішення на ведення бойових дій.

 

Участь у заходах в рамках Програми Україна–НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій, за результатами чого включено дисципліни з виховання доброчесності в навчальні програми здобувачів вищої освіти Національної академії НГУ.

 

Трастові фонди Україна – НАТО:

  • курс «Організація пошуку саморобних вибухових пристроїв» для військовослужбовців Національної гвардії України в рамках роботи Трастового фонду Україна-НАТО з протидії саморобним вибуховим пристроям та знешкодження вибухонебезпечних предметів на базі Навчального центру НГУ (м. Золочів).
  • медична реабілітація сприяння Офісу Агенції НАТО з підтримки та постачання в рамках роботи Трастового фонду Україна-НАТО з медичної реабілітації на базі військово-медичної лікарні «Калероя» у м. Хісар (Республіка Болгарія).

                                     

Також для надання дорадчої допомоги постійно залучався до засідання робочої групи з питань розроблення проєкту Стратегії розвитку (Візії) Національної гвардії України радник з питань оборонного планування, експерта у сфері аналізу стратегічного прогнозування НАТО підполковник Олаф Віденфельд.

 

Національна гвардія України постійно бере участь у міжнародних навчаннях на території України задля досягнення взаємосумісності із аналогічними формуваннями країн-членів НАТО. Так, у 2020 році рота оперативного призначення військової частини 3017 Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ брала участь у міжнародних навчаннях «Rapid Trident – 2020».

 

У лютому 2021 року у Центрі інформації та документації НАТО в Україні відкрито фотовиставку Нацгвардії. Ця фотовиставка візуалізує сучасну гвардію, її діяльність, реформи та здобутки.

Розроблення річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО здійснюється відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2021 року № 72 «Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО».

РНП є рамковим документом стратегічного характеру, яка розробляється щороку та містить перелік реформ, що необхідно впровадити в Україні з метою досягнення критеріїв членства в НАТО, визначених у Дослідженні з питань розширення НАТО 1995 року та у Плані дій щодо членства в НАТО 1999 року, а також спрямовує весь комплекс питань з впровадження державної політики євроатлантичної інтеграції, визначеної Конституцією України, Стратегією національної безпеки України, Законами України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та «Про національну безпеку України» тощо.

Основне завдання РНП – зробити реформи, що наближують Україну до членства в НАТО, планомірними, цілеспрямованими і зорієнтованими на конкретний результат.

В контексті виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2021 рік для Національної гвардії України визначені наступні цілі: 

СТРАТЕГІЧНА МЕТА. Національна гвардія України боєздатна та спроможна виконувати завдання за призначенням

Ціль 1. Система управління Національної гвардії України, побудована відповідно до принципів та підходів, прийнятих у аналогічних формуваннях держав – членів НАТО, зорієнтована на взаємодію, забезпечує ефективне прийняття рішень та стійке управління військами

 

Ціль 2. Підготовка військ у Національній гвардії України здійснюється у відповідності з підходами до підготовки в інших складових сектору безпеки і оборони України та у державах – членах НАТО

 

Ціль 3. Збалансована і сумісна з іншими складовими сектору безпеки і оборони України система логістичного забезпечення відповідає якісному виконанню Національною гвардією України завдань за призначенням

 

Основними напрямками діяльності НГУ щодо досягнення визначених цілей РНП є:

  • приведення системи управління та організації процесів у відповідність до принципів НАТО;
  • продовження роботи щодо створення та функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи НГУ відповідно до принципів та стандартів НАТО;
  • впровадження системи стратегічних комунікацій та цивільно-військового співробітництва для сприяння ефективному прийняттю управлінських рішень у поєднанні з іншими військовими / правоохоронними діями;
  • створення системи кадрового менеджменту для забезпечення реалізації професійного потенціалу військовослужбовців та працівників НГУ;
  • реалізація принципів рівності жінок і чоловіків під час проходження ними служби;
  • побудова системи планування у сферах безпеки і оборони в НГУ з використанням євроатлантичних підходів;
  • розроблення та впровадження в систему підготовки та застосування військ керівних (доктринальних) документів – бойових статутів, настанов, методик, нормативів та програм;
  • удосконалення системи підготовки НГУ для забезпечення якісної та ефективної підготовки військ;
  • створення чіткої, скоординованої та ефективної інтегрованої системи логістики НГУ відповідно до кращих практик ЄС та з урахуванням підходів НАТО;
  • оновлення системи управління інфраструктурою та її розвиток для відповідності до потреб НГУ;
  • налагодження медичного забезпечення з’єднань, військових частин і навчальних центрів та центрів підготовки підрозділів (закладів) НГУ.

Процес планування та оцінки сил (ППОС) Програми НАТО «Партнерство заради миру» є ключовим механізмом, розробленим Альянсом з метою сприяння країнам-партнерам у досягненні взаємосумісності визначених сил та засобів з військовими формуваннями збройних сил держав-членів Альянсу, а також у здійсненні реформування безпекового та оборонного сектору відповідно до євроатлантичних стандартів.

 

Основними завданнями участі Національної гвардії України в Процесі планування та оцінки сил є:

  • удосконалення системи управління та зв’язку відповідно до принципів та підходів НАТО;
  • удосконалення системи військової освіти та підготовки особового складу;
  • удосконалення системи кіберзахисту;
  • впровадження ефективної та дієвої системи стратегічних комунікацій;
  • розвиток спроможностей цивільно-військового співробітництва;
  • удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення;
  • побудова ефективної системи військово-медичного забезпечення;
  • запровадження стандартів НАТО;
  • розбудова доброчесності, підвищення рівня відповідальності посадових осіб та прозорості використання ресурсів;
  • реалізація державної політики щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків;
  • удосконалення системи планування та управління ресурсами;
  • удосконалення військової кадрової політики, підвищення престижу військової служби та рівня соціального забезпечення особового складу;
  • формування та набуття оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей підрозділами Національної гвардії України, їх оцінювання та сертифікація відповідно до стандартів НАТО;
  • удосконалення системи мовної підготовки особового складу.

 

У 2021 році Північноатлантичною радою та Україною схвалено оновлений пакет Цілей партнерства (ЦП) України для реалізації у 2021-2025 роках. Зазначений пакет Цілей партнерства для Національної гвардії України включає 16 ЦП, серед яких:

  • три ЦП закріплені для виконання виключно Національною гвардією України (N 0204 «Розвиток доброчесності», N 1200 «Мовні вимоги», N 1201 «Підготовка до участі у військових операціях та бойова підготовка»);
  • три ЦП – спільно з Міністерством внутрішніх справ України (І 0013 «Жінки, мир, безпека», І 0304 «Планування та бюджетування», І 7300 «Кіберзахист»);
  • десять ЦП – спільно з іншими державними органами та центральними органами виконавчої влади (G 0020 «Запровадження стандартів НАТО», G 0021 «Стратегічні комунікації», G 0301 «Оборонне планування та бюджетування», G 1000 «Оцінювання оперативних (бойових) спроможностей та сертифікація», G 1105 «Спроможності цивільно-військового співробітництва», G 5003 «Підтримка з боку країни, що приймає», G 5004 «Інтегрована система логістики», G 5400 «Медичне забезпечення», G 6000 «Спільна організація штабів», G 0205 «Освіта у секторі безпеки та оборони»).

Новини