НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Великдень, або Христове Воскресіння, – одне з найдавніших і найважливіших християнських свят, що було встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву – Пасха.

Дата Великодня може випадати на різні дні й місяці, оскільки обчислюється за місячно-сонячним календарем. У цьому році Великдень припадає на 2 травня.

 

Свято Великодня сьогодні символізує загальне відродження та оновлення.

Підготовка до свята

 

До Великодня віряни готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів. Саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна «прислуховуватися» до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

 

Особливе значення має Чистий Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. У цей день всі православні за можливості намагаються причаститися. Ввечері у церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.

 

У Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений у гробу. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. Плащаницю несуть навколо церкви.

 

У Страсну Суботу святять їжу. Під час служби священники міняють буденний одяг на святковий.

 

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє вірян після тривалого посту знову вживати «скоромне», тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.

Святкування Великодня. Великодні звичаї

 

Великодня Служба Божа триває усю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!» Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала тощо. Господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.

 

Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.

 

Управління по роботі з особовим складом

департаменту персоналу Головного управління НГУ