НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

24 липня, гвардійці зі складу Об’єднаних сил взяли участь в урочистостях з нагоди звільнення міста Лисичанська. На місце пам’яті вбитих кулями ворожого снайпера гвардійців-захисників Лисичанська прибули сьогодні син загиблого генерала Олександра Радієвського, батьки солдата Ігоря Коцяра, який виносив свого командира, намагаючись врятувати, учасники боїв за Луганщину, побратими, військовослужбовці, жителі міста.

У 7-му річницю звільнення міста Лисичанська від незаконних збройних формувань у місті провели низку урочистих заходів. Адже саме 24 липня 2014 року, слідом за Рубіжним, Попасною та Сєвєвродонецьком, українські війська звільнили чергове місто Луганщини. Важливу роль у процесі звільнення Лисичанська відіграли підрозділи Національної гвардії, зокрема батальйон спеціального призначення «Донбас» та Криворізька бригада.

Спроби прориву до Лисичанська почалися 20 липня. Гвардійці бились пліч-о-пліч з бійцями 51 ОМБр. 23 липня до засідки на мосту, який вів до Лисичанська потрапили гвардійці. Тоді через ворожого снайпера (пізніше його було взято в полон «донбасівцями») загинув командир 21-ї окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Нацгвардії полковник Олександр Радієвський, його прикривали, і також загинули, командир батальйону підполковник Павло Сніцар та стрілець-солдат Ігор Коцяр.

Гвардійці зі складу Об’єднаних сил долучилися до загальноміських заходів і поклали квіти до пам’ятника загиблим побратимам-гвардійцям та слова невимовної вдячності в пам’ять про тих, хто загинув за мирне життя рідної країни. Мітинг з нагоди річниці вигнання російських найманців традиційно відбувся недалеко від місця загибелі гвардійців.

Вітаючи учасників мітингу з 7-ю річницею визволення міста, начальник штабу — перший заступник командувача Об’єднаних Сил, генерал-майор Володимир Кидонь зазначив, що великою ціною життів-патріотів України вдалось вирвати українські міста з рук найманців-окупантів: «Липневі події 2014 року підтверджують, що в гарті бойових випробувань наші співвітчизники зміцнюють свій бойовий дух. Виявляють героїзм і самопожертву, а патріотизм являється тією рушійною силою, яка веде вперед у визволенні рідної землі».

Участь в урочистому мітингу з нагоди річниці вигнання російських найманців, який традиційно відбувся на місці загибелі  генерал-майора Національної гвардії України Олександра Радієвського узяв Перший заступник голови Луганської облдержадміністрації Олексій Смирнов: «Це місце давно стало святим для кожного з нас, а ім’я Олександра Радієвського – символом боротьби за незалежну Луганщину. Як відомо контроль над Рубіжним, Сєвєродонецьком та Попасною вдалося повернути майже без втрат, але за звільнення Лисичанська  15 Героїв заплатили своїми життями. Та війна не скінчилась і завершиться вона, коли окупована частина  Луганщини знову стане українською».

Заступник командувача об’єднаних сил з питань застосування сил та засобів НГУ полковник Роман Козачонок звернувся до присутніх:  «Сьогодні ми святкуємо 7-му річницю з дня визволення міста Лисичанська і вшановуємо пам’ять наших загиблих героїв, які поклали навічно життя за вашу свободу і незалежність. В наших серцях назавжди залишаться наші герої – генерал Олександр Радієвський, полковник Павло Сніцар, солдат Ігор Коцяр. Вони навічно записані в історію нашої держави в Книзі пам’яті. Військовослужбовці-гвардійці, будьте гідними ваших побратимів, несіть гордо з піднятою головою честь і славу Національної гвардії і захищайте Луганщину. А місту Лисичанську бажаю цінувати ту перемогу, яку Ви отримали, той мир і спокій, який зараз існує на вашій землі!»

Мати загиблого під час визволення Лисичанська солдата Ігоря Коцара – Світлана Коцар подякувала всім учасникам за пам’ять про сина і закликала містян: «Живіть мирно, як мріяли наші хлопці, наші сини».

Нагадаємо, 24-го липня 2014 року українські сили в чергове штурмували ворожі позиції у Лисичанську. Надвечір, після зачистки та звільнення міста, бійці батальйону спецпризначення НГУ «Донбас» підняли синьо-жовтий стяг над будівлею Лисичанської міської ради. А вже наступного дня люди почали повертатися із сусідніх міст додому у звільнений, український Лисичанськ.

Пресслужба угруповання НГУ ОС