Неділя, 6 Грудня, 2020 - 03:10
19 Вер 2020

Наскільки професія фармацевта важлива при забезпеченні здоров’я гвардійців – розповідає фельдшер із Хмельницького

 

День фармацевтичного працівника – професійне свято, яке відзначається в Україні щорічно в третю суботу вересня. Цьогоріч святкування припало на 19 вересня.

 

Фармацевти – це люди, які не тільки швидко можуть вимовити «ацетилсаліцилова кислота», прочитати все, що виписують нам своїм нерозбірливим почерком лікарі, а ще й з легкістю знаходять потрібний препарат на полиці серед тисяч інших баночок і коробочок. Більш того, вони знають усе про компоненти будь-яких  ліків, протипоказання та  аналоги, вміють не тільки розрізняти їх, а й підбирати, і готувати.

 

Провізори відмінно орієнтуються у будь-яких групах препаратів, здатні визначити їх якість, адже від цього буквально залежить наше життя, в разі необхідності можуть підібрати аналогічні, але не менш ефективні замінники, підкажуть безпечне дозування і зроблять все, щоб призначене лікарем лікування було ефективним. Робота провізорів і всіх фармацевтичних працівників дуже важлива для нашого здоров’я і завтрашнє свято це яскраво підкреслює.

 

Є такі працівники і у військах Нацгвардії, а напередодні свята хочеться розповісти про своїх.

 

Фельдшер-завідуюча аптекою медичного пункту військової частини 3053 НГУ службовець Марина Парцирна працює у частині не так давно – близько року, однак за цей час стала справжнім професіоналом своєї справи.

 

«Головне – це постійно саморозвиватися, цікавитися тим, що робиш, вкладатися у це. Фармакологія – це така галузь, яка дуже стрімко розвивається, постійно з’являються нові лікарські препарати, форми, аналоги… Тому просто необхідно бути в курсі цих змін, а для цього потрібно шукати нову інформацію та застосовувати це у своїй щоденній роботі. – розповідає Марина – Раніше я працювала у поліклініці МВС і також мала справу з військовими та поліцейськими. Але зараз, тут, безпосередньо у військовій частині, на посаді, яку обіймаю, почуваюся ще більш задоволеною своєю професією – перш за все тому, що бачу, наскільки вона потрібна саме тут».

 

У щоденні обов’язки гвардійського завідувача аптеки, окрім роботи, яку виконує як фельдшер – тобто, приймання хворих, допомоги лікарю, огляду варт, здійснення різноманітних медичних маніпуляцій за призначенням лікаря, входить і приймання, облік лікарських засобів, контроль їх терміну придатності та якості і, звісно, їх видача хворим – також за лікарським призначенням.

 

«Звичайно, роботу свою дуже люблю. Планую розвиватися у ній як спеціаліст, їздити на навчання, які організовуються у Нацгвардії для спеціалістів мого профілю, – ділиться Марина, – Дійсно, така робота потребує підвищеної уважності, відповідальності та саморозвитку, адже розумію, що від моєї компетентності також залежить життя та здоров’я наших військовослужбовців. Коли до тебе приходить строковик чи солдат контрактної служби – будь-хто, хто потребує допомоги через нездужання, проблеми зі здоров’ям, я просто зобов’язана, незалежно від того, є поряд лікар чи немає, швидко зорієнтуватися та надати необхідну допомогу, зважаючи на стан пацієнта, маю добре знати кожного з солдатів, стан та особливості їх здоров’я… Мені все це дуже подобається».

 

І коли після закінчення робочого дня Марина знову стає звичайною дівчиною, яка любить читати художні книжки, займатися спортом та приємно проводити час з улюбленою племінницею, щоразу  чекає, коли переступить поріг вже рідного КПП, ввійде в медпункт, одягне білий халат та візьметься за справу, яка приносить найбільше задоволення в житті!

 

Зі святом, шановні фармакологічні працівники! Ваша справа надзвичайно важлива і цінна!

 

Марина Березюк