НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Сьогодні, 17 серпня, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.

У заході взяли участь близькі та рідні загиблих героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, представники МВС та НГУ, військовослужбовці Київського гарнізону.

Дзвін Пам’яті пролунав двадцять шість разів …

Сім років тому 17 серпня, в бою за звільнення Ясинуватої загинув старший інструктор (кулеметник БТРа) роти оперативного призначення першого батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Національної гвардії України старшина Максим Мушта.

Мовчазний та сумлінний, Максим завжди з величезною відповідальністю ставився до виконання завдань на службі, так відгукувалися про нього командири та побратими.

«Звичайний, простий хлопець, ніколи не був конфліктною людиною. Постійно виконував все так, як пише статут, був вимогливим до себе, не мав поганих звичок. Пам’ятаю одного разу коли ми заступали в патрульно-постову службу в нас був маршрут приблизно 1700 метрів в один бік, та стільки ж в інший, і він все робив так, як вимагали, ходити в мороз, сніг чи дощ, значить ходити, я навіть коли хотів десь присісти та перепочити, то він не дозволяв. Був справжнім чоловіком та вірним другом», – згадуючи, розповідає Володимир Олексіюк, побратим Максима.

Під час звільнення від бойовиків міста Ясинуватої (Донецької області) на бронетранспортері БТР-4Е Максим разом з двома бойовими товаришами підтримували дії загону спеціального призначення НГУ «Омега» поблизу будівлі районної адміністрації, де від потужного мінометного-артилерійського обстрілу снаряд  пробиває броню БТРа, внаслідок чого Максим дістав смертельне поранення, та ще два члени екіпажу дістали тяжкі контузії.

«У нас було завдання зайти в Ясинувату та закріпитись в центрі міста, біля  райради, тоді командир загону «Омеги» по радіостанції каже, що ми можемо заїхати за будівлю та знаходитись там, але все одно було дуже багато обстрілів по нас, таке відчуття, що те місце було пристріляне», – розповідає командир екіпажу Олександр Рогоза.

«Стріляли з трьох сторін з мінометів і з танку. Тоді я вирішив вийти з БТРа, щоб знайти інше місце дислокації. Як зараз пам’ятаю, виходжу з машини, проходжу кілька метрів і снаряд влучає в будівлю і рикошетить в кондиціонер БТРа, а мене відкидає в бік та накриває зверху шматком піддашка. Отямившись, бачу, як водій БТРа Валентин Мартинюк з медиком рятують Максима, якому в шию потрапило близько 15 осколків», – із сумом задує Олександр.

Екіпаж підбитого БТРа намагався привести до тями товариша, але отримані травми виявилися несумісні з життям. Ще напередодні ввечері Максим зателефонував батькам, сказав, що у нього все добре, пообіцяв, що подзвонить вранці. А о пів на дев’яту вечора 17 серпня 2014 року його не стало.

«Максим був значно більшим, ніж просто товаришем, він був справжнім другом для кожного, з ним було легко та приємно спілкуватися, від нього завжди можна було отримати допомогу та підтримку, нам дуже не вистачає Максима», – говорить Валентин Мартинюк.

Після поганої звістки про загибель Максима Мушти, рішенням Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 29 вересня 2014 року площі, яка є частиною вул. Леніна с. Ковалівки присвоєно ім’я імені Максима Мушти. Крім того встановлено меморіальну дошку на фасаді Ковалівської НВК «ЗШ 1-3 ступенів – ліцею» та на території військової частини 3028 розташований меморіальний пам’ятник загиблим військовослужбовцям.

Згідно з Указом Президента України від 29 вересня 2014 року  № 747/2014 – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі під час російсько-української війни, гвардієць нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), та присвоєне чергове військове звання «прапорщик» (посмертно) згідно наказу Командувача НГУ від 20.08.2014 №72 о/с.

Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання та поклали квіти до Стели Пам’яті.

Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна Слава Героям!

Довідка. Зала пам’яті захисників України створена на вшанування пам’яті військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Її спеціально розташовано таким чином, щоби й військовослужбовці, працівники Міноборони та Генерального штабу, й пересічні громадяни могли зайти до Зали та віддати шану своїм захисникам.

Біля споруди Зали пам’яті облаштовано плац для проведення урочистих церемоніальних заходів та Пам’ятний знак, у якій вмонтовано осколки снарядів із Дзвоном Пам’яті. Щоденний поминальний ритуал здійснюється ударами дзвону, залежно від кількості загиблих у цей день.

В середині Зали пам’яті, на спеціальних подіумах, розміщено Книги пам’яті з іменами загиблих. Структура Книг побудована за принципом календаря: один розворот — один день, де згадуються всі загиблі у цей день за всі роки.

Пресслужба НГУ
Фото Сергія Шведюка