НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Сьогодні, 23 липня, у Залі Пам’яті на території Міністерства оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки під час миротворчих операцій в гарячих точках світу та внаслідок російської збройної агресії на сході України, в районі проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

У заході взяли участь представники керівництва оборонного відомства, командування та представники Національної гвардії України, офіцери та працівники структурних підрозділів Міністерства оборони і Генерального штабу ЗС України.

Усього дзвін сьогодні пролунав сімнадцять разів …

 

Радієвський Олександр Віталійович

Людина обов’язку й честі, мужній та професійний командир, завжди доброзичливий і уважний до співрозмовника – так згадують про Олександра Віталійовича його колеги. Він був вимогливим командиром, але дуже уважним до нагальних проблем підлеглих, і з особливою турботою ставився до воїнів строкової служби. Його улюбленим прислів’ям було: «Солдата треба не жаліти, а берегти!».

Полковник Радієвський мав неабиякий авторитет серед підлеглих – насамперед тому, що йшов у бій попереду них, зокрема, особисто очолював спецоперації зі знешкодження блокпостів терористів на підступах до населених пунктів Миколаївки, Семенівки, Слов’янська. У районі антитерористичної операції на чолі з’єднання (навесні 2014 р. перетвореного у окрему бригаду охорони громадського порядку Центрального оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України) він провів загалом два з половиною місяці. Після проведення ротації особового складу невдовзі вдруге повернувся в зону бойових дій.

23 липня 2014 р. полковник Радієвський героїчно загинув під час бою за звільнення Лисичанська, коли разом з бійцями потрапив у засідку на мосту.

За добу, під гнітючим враженням від звістки про загибель Олександра Віталійовича, активісти Сєвєродонецька висунули ініціативу щодо перейменування нинішньої Радянської площі міста на честь полковника Радієвського.

Указом Президента України N 617/2014 від 25 липня 2014 р. полковнику Радієвському присвоєно військове звання генерал-майора (посмертно).

23 липня 2015 р. у м.Сєвєродонецьку  урочисто відкрито пам’ятник генерал-майору Олександру Радієвському.

 

Сніцар Павло Леонідович

Командир батальйону 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку, Центрального ОТО НГУ. Зустрівши у районі АТО 10 липня своє 38-річчя. 23 липня, під час боїв за визволення Лисичанська, намагаючись вивезти з-під обстрілу терористів поранених бійців НГУ та ЗСУ, серед яких був і його командир полковник Олександр Радієвський, Павло Леонідович дістав смертельне поранення в голову…

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою “За заслуги 2 ступеня” (посмертно).

Наказом командувача Національної гвардії України підполковнику Сніцару присвоєно військове звання полковника (посмертно), він зарахований навічно до списку особового складу управління стрілецького батальйону криворізької окремої бригади охорони громадського порядку НГУ

У травні 2015 р. у Кіровограді, біля входу до військового містечка підрозділу, яким командував Павло, урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь, а поблизу м. Сєвєродонецька – памятник на місці загибелі генерал-майора О. Радієвського, полковника П. Сніцара та солдата І. Коцяра.

 

Коцяр Ігор Олександрович

Стрілець 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку, Центрального ОТО НГУ.
Вже як військовослужбовець Національної гвардії України, у складі підрозділу понад місяць брав участь у антитерористичній операції на Донбасі, виявивши мужність, сумлінність, доброзичливість до товаришів, вірність Військовій присязі. 23 липня, під час боїв за визволення Лисичанська, дістав смертельне пораненя…

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р., “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Наказом командувача Національної Гвардії України відомчою відзнакою «Мужність, честь, закон» (посмертно).

Наказом командувача Національної гвардії України зарахований навічно до списку особового складу 1-ї патрульної роти криворізької окремої бригади охорони громадського порядку НГУ.

25 липня 2015 р. память про Ігоря увічнена меморіальною дошкою на будівлі у Кривому Розі, де розташовано його підрозділ. Ще одну меморіальну дошку урочисто відкрито 3 вересня на будівлі Дніпропетровскої спеціалізованої школи з поглибленим вивченням туристично-краєзнавчих дисциплін №119, у музеї якої відкрито експозицію, присвячену Ігорю.

Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання та поклали квіти до Стели Пам’яті.

Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна Слава Героям!

Довідка. Зала пам’яті захисників України створена на вшанування пам’яті військовослужбовців, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Її спеціально розташовано таким чином, щоби й військовослужбовці, працівники Міноборони та Генерального штабу, й пересічні громадяни могли зайти до Зали та віддати шану своїм захисникам.

Біля споруди Зали пам’яті облаштовано плац для проведення урочистих церемоніальних заходів та Пам’ятний знак, у якій вмонтовано осколки снарядів із Дзвоном Пам’яті. Щоденний поминальний ритуал здійснюється ударами дзвону, залежно від кількості загиблих у цей день.

В середині Зали пам’яті, на спеціальних подіумах, розміщено Книги пам’яті з іменами загиблих. Структура Книг побудована за принципом календаря: один розворот — один день, де згадуються всі загиблі у цей день за всі роки.

Пресслужба НГУ
Фото Сергія Шведюка