НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Сьогодні, 17 липня, у  Залі Пам’яті на території Міністерства оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки під час миротворчих операцій в гарячих точках світу та внаслідок російської збройної агресії на сході України, в районі проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил.

У заході взяли участь представники керівництва оборонного відомства, командування та представники Національної гвардії України, офіцери та працівники структурних підрозділів Міністерства оборони і Генерального штабу ЗС України.

Усього дзвін сьогодні пролунав сім разів. Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання та поклали квіти до Стели Пам’яті.

Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна Слава Героям!

 

Величко Андрій Валерійович

У травні 2014 року начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту – начальник служби екологічної безпеки військової частини 3037 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України майор Андрій Величко брав активну участь в обороні  та охороні будівлі Донецької міської прокуратури м. Донецьк від проросійськи налаштованих громадян. Під час сутичок з нападниками, очолюючи групу із застосування спеціальних засобів, офіцер отримав вогнепальне поранення правої руки. Попри  це Андрій Величко продовжував самовіддано виконувати поставлені службово-бойові завдання.

14 травня 2014 кілька десятків невідомих озброєних осіб оточили та заблокували військове містечко № 20 військової частини 3037 у Донецьку. Тоді майор Андрій Величко за власним бажанням виконував завдання розвідки за діями озброєних проросійськи налаштованих громадян та їх переміщенням навколо військового об’єкту.

29 червня 2014 року, коли обстановка у місті загострилась, гвардійці отримали наказ покинути військове містечко та передислокуватися до Маріуполя з метою збереження життя особовому складу. Через стислі строки виконання наказу, майор Андрій Величко, ризикуючи власним життям, допоміг особовому складу виїхати із розташування частини. Коли вже останній автомобіль залишив територію військової частини, проросійські бойовики захопили майора Андрія Величка у полон. Згодом вони перевезли українського офіцера в Горлівку.

17 липня 2014 завдяки допомозі волонтерів майор Андрій Величко був звільнений із полону. Але після звільнення він так і не потрапив до розташування військової частини. Того дня зв’язок із ним було втрачено. Згодом стало відомо, що в районі населеного пункту Красногорівка бойовики розстріляли автомобіль, у якому рухався український офіцер.

У серпні 2015 року пошукова група «Евакуація 200» знайшла останки тіла майора Андрія Величка у лісопосадці між населеними пунктами Красногорівка та Старомихайлівка. Нацгвардійця поховали в братській могилі в м. Дніпропетровськ (з 2016 року м. Дніпро).

11 вересні 2017 року за результатами тесту ДНК останки тіла майора Андрія Величка було ідентифіковано та перепоховано у Сєвєродонецьку.

За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість Військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, за особисту мужність і відвагу в складних умовах загрози життю та здоров’ю майор Величко Андрій Валерійович заслуговує нагородження орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Якушин Іван Іванович

16 липня 2014 року. Український блокпост поблизу прикордонного села Маринівка Донецької області. Близько 100 проросійських бойовиків при підтримці бронетехніки штурмували українських захисників з двох напрямків (с. Степанівка, с. Тарани), намагаючись унеможливити відхід нацгвардійців. Зав’язався інтенсивний бій. І коли виникла необхідність поновити боєкомплект українським оборонцям – з лісопосадки зі сторони села Степанівка виїхав ворожий танк…

Офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3029 майор Іван Якушин стримував наступ бойовиків разом з екіпажем БТРа. Гвардійці вміло тримали оборону.

Прямим пострілом ворожий танк пошкодив український БТР. У результаті обстрілу майор Іван Якушин отримав проникаюче осколкове поранення черевної порожнини, що призвело до великої втрати крові. Вибратись з-під обстрілу йому допоміг товариш Віталій Мозгін. Санітарну допомогу офіцеру Нацгвардії надали побратими з 79-ї аеромобільної бригади Збройних сил України, які разом з гвардійцями тримали оборону на кордоні з Росією.

Після надання невідкладної допомоги офіцера було евакуйовано до мобільного медичного шпиталю, де він і помер.

31-річний офіцер був родом з Євпаторії. Після закінчення школи вступив до Харківського інституту внутрішніх військ. Після навчання проходив військову службу в Автономній республіці Крим.

«Куди б його не відправила служба і як далеко б він не знаходився, я завжди відчувала, що він поруч. Він дуже сильно кохав нашу доньку і робив усе можливе задля нашого щастя», – згадує Ольга, дружина Івана.

Наприкінці 2013 року Іван Якушин перевівся до полку спеціального призначення «Гепард» (нині військова частина 3029), м. Запоріжжя. Товариші по службі згадують, що навіть у скрутних ситуаціях він завжди підтримував особовий склад і ніколи не втрачав самовладання, був справжнім лідером.

«Іван одразу зарекомендував себе відповідальним офіцером, який впевнено міг взятись за будь-яке завдання. Він завжди був компанійською людиною і добрим товаришем», – згадує старший офіцер відділення по роботі з особовим складом майор Сергій Борисенко.

Іван Якушин похований на Алеї Слави Капустяного кладовища в місті Запоріжжя.

У нього залишилася дружина Ольга та донька Олександра.

За сумлінне виконання службових обов’язків, відданість Військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, виявлену особисту мужність і героїзм в умовах загрози життю та здоров’ю майор Іван Якушин нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Його ім’я навічно занесено до списків військової частини.

 

Пресслужба НГУ