НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

 

30 дітей бійців НГУ, строковики та курсанти оглянуті генетиками за найсучаснішими стандартами світової медицини.

 

 

Біля кабінету одного з лікарів Харківського медико-генетичного центру стояла дівчина років 14: мініатюрна та сором’язлива – наче балерина, яка втомилася від насиченого тренування. Поруч із стосом паперів у руках стояла жінка – мама Аліни (з етичних міркувань імена більшості героїв цього матеріалу змінено). Батьки Аліни – військовослужбовці однієї з частин Національної гвардії України, дислокованої на Харківщині. Вони люблять свою дочку. Як більшість інших батьків, вони бажають їй щасливого та здорового життя. А зі здоров’ям у дівчини якраз проблеми.

І років їй не 14, а 17. А точена мініатюрна фігурка – не подарунок природи чи результат напружених тренувань, а проблема, пояснити причини якої батькам дівчини вже майже півроку не можуть лікарі різноманітних поліклінік та лікарень.

 

 

«У 14 років Аліна стала сильно і безпричинно втрачати вагу, відмовлялася від їжі, у неї навіть виникало певне відторгнення будь-яких продуктів. Ми думали, що це на нервовому ґрунті – навчання, екзамени… Огляди лікарів, аналізи та дослідження – все зводилося до проблем по лінії гастроентерології. Повний курс лікування, який тривав кілька місяців, покращень не приніс. Нам говорили, мовляв, «нічого серйозного!» Але дочка продовжувала втрачати у вазі й після лікування. Зараз начебто нормально, але вагу не набирає – при зрості 158 см важить лише 39 кг», – розповідає мама Аліни.

 

 

До Харківського медико-генетичного центру Аліна та її батьки прийшли в надії на допомогу. І лікарі центру визнають – батьки прийшли вчасно, дівчина справді «їхній пацієнт».

 

 

Роману 20 років, родом із Волині. На прийом до фахівців медико-генетичного центрів його привіз начмед однієї з частин, куди хлопця закликали проходити строкову службу. Роман розповідає, що попереджав лікарів райвійськкомату про те, що має певну і дуже делікатну проблему зі здоров’ям. Але словам хлопця не повірили, а документи, що підтверджують діагноз, згоріли під час пожежі. Тому Романа визнали придатним та відправили на службу до Харкова. А тут проблема проявилася буквально з перших днів.

 

 

«Мені не пропонували пройти обстеження вдома. Якщо чесно, не наполягав, бо у мене не було мети ухилитися від служби. Уже в Харкові лікарі частини почали возити мене лікарнями та госпіталями, а коли з’явилася можливість обстежитися в одному з найкращих медичних центрів, одразу привезли сюди. Не знаю, що скажуть лікарі… Я й зараз не відмовляюся служити в Нацгвардії. Тим паче, і офіцери, і хлопці, з якими я служу, мені співчувають, розуміють мою проблему, допомагають у її вирішенні. Навіть не впевнений, що вдома моєму здоров’ю приділяли б стільки уваги та часу, скільки його приділяють під час служби у Харкові», – розповідає Роман. Лікарі визнають – проблема у хлопця серйозна. При цьому молодій людині вже призначили цілу низку досліджень і аналізів.

 

 

«Не тільки лікуватимемо, а й встановлюватимемо справжню причину захворювання. Роман колись матиме дітей і важливо, щоб захворювання не передалося їм», – розповідає заступник директора центру Ольга Вернигор і доповнює: такий строковик із проблемами, що виникли задовго до початку служби, на жаль, не один.

 

 

Варто зазначити, що весь персонал Харківського медико-генетичного центру заради дітей гвардійців, строковиків двох частин та курсантів Національної академії Національної гвардії України вийшов на роботу у свій вихідний день.

 

Молодший медперсонал жартує: «Ну подивіться, які хлопці у формі! А якщо серйозно, всі ці люди вибрали своєю професією наш захист. А ми вибрали своєю професією – захист їхнього здоров’я. То які тут можуть бути вихідні? Є проблеми у цих дівчат, хлопців чи їхніх дітей – отже, ми їх вирішуватимемо!»

 

 

Понад 30 осіб, лікарі МГЦ, працювали з 8-ї ранку та практично до 19-ї вечора. Глибокий первинний огляд, вивчення медичної документації, оформлення нової та обов’язкова консультація у генерального директора “Міжобласного спеціалізованого медико-генетичного центру – центру рідкісних (орфанних) захворювань», директора Українського інституту мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ, доктора медичних наук Олени Гречаніної.

 

 

Саме її домовленості з начальником Національної академії Національної гвардії України генерал-лейтенантом Сергієм Соколовським та начальником Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України Олегом Сахоном лягли в основу широкої програми з обстеження та надання всебічної спеціалізованої медичної допомоги дітям гвардійців.

 

«Я рада, що генерали Соколовський і Сахон – інтелектуали та офіцери, які дбають про своїх підлеглих, розуміють, наскільки важливо запобігти чи якомога раніше виявити захворювання», – вважає академік Олена Гечаніна.

 

У ході першого прийому вирішили віддати перевагу дітям військовослужбовців, а також строковикам та курсантам із серйозними скаргами на стан здоров’я. На прийом приходили навіть сім’ями.

 

 

І як розповідає академік Олена Гречаніна, ідея лікарів та двох генералів виявилася не просто «робочою», а й показала свою актуальність, своєчасність та ефективність. Усі 30 пацієнтів справді потребують медичної допомоги – досліджень та консультацій, які допоможуть відновити здоров’я.

 

«Об’єктивне підтвердження правоти рішення, ухваленого нами, лікарями, спільно з двома генералами Нацгвардії очевидне. На жаль, практично кожна дитина має проблеми зі здоров’ям, на які ніхто не звертає уваги. Є проблеми і у хлопців-строковиків, які приїхали служити до Харкова з селищ та міст, де у них просто не було можливості пройти серйозні дослідження чи отримати консультації у генетиків. Медицина має бути системною і персоналізованою – спрямованою на  конкретного пацієнта. Нам простіше, бо генетик за своєю суттю – системник, він завжди бачить все в комплексі, він працює у зв’язці з вузькими фахівцями, і вже всі разом ми швидко і точно встановлюємо діагноз, призначаємо лікування і, отже, швидше допомагаємо людині впоратися із захворюванням», – каже професорка Олена Гречаніна.

 

На думку директора Українського інституту клінічної генетики, лікарки, думку якого поважають у всьому світі, діти гвардійців і самі гвардійці заслуговують на краще, включаючи медицину.

 

 

«У моїй родині багато хто був військовим. Я пам’ятаю війну та роль військових у її завершенні. Я щиро вдячна сьогоднішнім захисникам України і хочу, щоб і вони, і їхні діти були здорові та щасливі. І якщо я, мої знання та досвід, знання та досвід моїх колег можуть допомогти гвардійцям – то ми це не проголошуватимемо, а братимемо і допомагатимемо», – уточнює Олена Яківна.

 

Гречанина впевнена, сьогодні медицина має бути предиктивною –  використовувати інформацію, яку надає персональна геноміка при виборі медичних процедур, необхідних для конкретної людини. І саме такий підхід фахівці Харківського медико-генетичного центру використовують для допомоги гвардійців та їхніх дітей.

 

 

Кожного, хто прийшов у цей день на прийом, оглянув та вислухав не лише лікар-генетик. До огляду підключалися вузькопрофільні фахівці центру: онкологи, невропатологи, окулісти, психіатри тощо.

 

«Система огляду гвардійців та їхніх дітей базується, якщо говорити мовою, зрозумілою для обивателя, на консиліумі фахівців – пацієнт і біля нього 5 фахівців. Зараз захворювання такі, що один пацієнт має кілька самостійних захворювань. Тому зв’язок генетика як системника і вузького фахівця – органічний, без нього складно та малоефективно працювати та лікувати. Ми ставимо діагноз та лікуємо консиліумом фахівців. Якщо потрібно – із залученням зарубіжних вузькопрофільних фахівців», – пояснює підхід до пацієнта та особливості роботи Олена Гречаніна. І уточнює, що про ефективність такого підходу потрібно обов’язково питати і пацієнтів.

 

 

Борису 4 роки. На вигляд – абсолютно здоровий хлопчик: непосидячка і бешкетник. І лише з обличчя мами хлопця помітно – вона переживає і до лікарів її призвела серйозна проблема. Ольга – мама Бориса – військовослужбовець. Про можливість консультації у професора та академіка дізналася від начмеда частини. І, як зізнається, вирішила не відмовлятися: «доктор дуже відомий, на прийом до нього потрапити дуже складно, чому б не скористатися можливістю, що випала?»

 

 

«Тим більше, що нам ніхто не міг поставити точний діагноз, незважаючи на 4 місяці обстежень. Якоїсь миті у сина на ногах раптово утворилися шишки. Ми пройшли через багатьох лікарів: педіатра, травматолога, хірургів, зробили МРТ, УЗД, здали безліч аналізів, але ніхто не міг поставити точний діагноз. І вже в центрі у Олени Яківни нам сказали, що, можливо, проблема не в тому, що ми весь цей час «лікували», а – в судинах, про що нам раніше ніхто не говорив і навіть не припускав. Призначено дослідження та аналізи, новий прийом», – ділиться враженнями Ольга. – «Тут я не побачила байдужості до маленьких пацієнтів та їхніх батьків. Натомість, відчула щиру зацікавленість допомогти – і першим, і другим. Плюс – знання, досвід, уміння побачити проблему, замислитись над її причиною, знайти і причину, і способи допомогти пацієнтові. Я дуже задоволена прийомом, який, на відміну від районної поліклініки, триває не 15 хвилин, а стільки, скільки потрібно в кожному конкретному випадку – може й годину».

 

Позитивно оцінюють перші результати співпраці і військові лікарі. Начальники всіх медичних частин не просто привезли «своїх пацієнтів», а й пройшли з ними всі етапи обстежень, були присутні на первинних оглядах та консультаціях академіка Гречаніної.

 

«Начмеди частин Нацгвардії – мої колеги. Я поважаю і ціную їхню роботу, досвід та навички. Відбір і дітей, і курсантів, і хлопців строкової служби було проведено професійно – жодної зайвої людини, все було зроблено чітко та правильно. Думаю, що досвід лікарів нашого центру мої гвардійські колеги розцінюватимуть як певні курси підвищення кваліфікації», – каже академік Олена Гречаніна.

 

Начмед 3 бригади оперативного призначення Нацгвардії України, лейтенант медичної служби Андрій Пилипюк має дві вищі освіти. Хлопець закінчив медичний університет у Чернівцях та військово-медичну академію у Києві.

 

«Я радий тому, що лікарі зі світовим визнанням простягли руку допомоги та підтримали Нацгвардію. Вважаю і саму співпрацю, і перший прийом фахівцями МГЦ гвардійців чудовим прикладом для наслідування та важливим для нас досвідом. Під час консультацій Олени Яківни я побачив, яку величезну роль має в медицині персоніфікований, індивідуальний підхід та прагнення, вміння розглядати, здавалося б, вузьку проблему в контексті її значення для всього організму людини. Військова медицина у країні, що воює, повинна йти в ногу зі світовими тенденціями і радує, що гвардійці в Харкові мають можливість користуватися саме передовим і надсучасним медичним досвідом», ділиться враженнями Андрій.

 

 

Варто нагадати, що розпочату роботу з надання спеціалізованої та всебічної медичної допомоги бійцям НГУ та їхнім дітям буде продовжено. Вже готується до підписання Меморандум про співпрацю між КНП ХОР “Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр центр рідкісних (орфанних) захворювань”, Українським інститутом мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ – з одного боку та Східним оперативно-територіальним об’єднанням НГУ та Національною академією НГУ – з іншого.

 

У листопаді заплановано провести другий огляд та консультацію співробітниками МГЦ – цього разу курсантів та строковиків. А з нового року буде організовано виїзні консультації фахівців МГЦ військовослужбовців НГУ та їхніх дітей у Сумах, Слов’янську, Маріуполі, Рубіжному.

 

Дмитро Брук,    

фото Дмитра Образцова