НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

20 червня малінуа Джесі виповниться два роки. Ця службова собака та кінолог сержант Олександр Чепорнюк вже мають заслужену і вагому перемогу – вони зайняли першість у змаганнях з багатоборства кінологів серед розшукових собак Західного оперативно-територіального об’єднання. Олександр дуже пишається цією перемогою, адже йшов до неї не один рік.

«Два роки тому я з іншим службовим собакою зайняв друге місце на цих змаганнях, – розповідає Олександр, – тому не пробачив би собі, якби знову не виборов першість. Тиждень тривали змагання, і увесь тиждень нервував, як ніколи в житті. Думаю Джессі це відчувала. Тому що саме на тій вправі, яка дається їй найкраще, вона не спрацювала».

Джессі – це особиста собака гвардійця. Він її придбав саме для того, щоб нести службу у 2 Галицькій бригаді Нацгвардії України. Олександр пригадує, як вперше її побачив.

«Я приїхав до заводчиків, на той час у них було 10 цуценят. Зайшов у двір і одразу познайомився з мамою, її теж звати Джесі. Я її погладив, а от заводчики дуже здивувались, адже вона агресивна собака і чужим не давалась. Потім до мене підбігли цуценята, усі, але не Джесі. Вона просто сиділа і дивилась на мене. Я одразу відчув її характер».

Двомісячна Джесі приїхала до Львову. Тут перші два місяці проходила її адаптація.

«Вона звикала до мене і до оточуючих, – продовжує розповідь кінолог, – і вже з 4-х місяців я розпочав її тренувати. З собакою головне не впустити момент. Все потрібно вивчати вчасно і не давати спуску. Джеська (так ласкаво називає Олександр собаку) дуже виконавча і дисциплінована. І це коштувало мені неабияких зусиль».

Без команди Джесі ніколи не буде чіпати людей, дуже обережно та ніжно ставиться до дітей, і ненавидить агресії поруч з собою.

«Я вчив так, щоб вона взагалі без потреби не реагувала на зовнішні подразники, – говорить сержант Олександр Чепорнюк. – Команди вона чує з першого разу і іноді мені здається, що ще кілька секунд, й вона заговорить. Так віддано вона дивиться мені у вічі».

Її улюблена іграшка – це м’ячик. Але саме для кінолога це інструмент, за допомогою якого він тренує Джесі. Заняття проходять щодня. Щоправда, кожного дня різні.

«Ми готувались понад рік до цих змагань, – розповідає Олександр. – І ця перемога не далась нам легко. Направду, змагання проходять на дуже високому рівні і конкуренти там дійсно гідні. Джесі не так, як потрібно, спрацювала на вибірку речі. Можливо, відчувала мої хвилювання. Я побачив, на якому рівні працюють інші кінологи і їх собаки. Для себе зробив висновки, помітив, де мої упущення та у чому саме потрібно ще більш наполегливіше працювати. Наразі у мене є мрія. Не просто поїхати на Всеукраїнські змагання кінологів, а разом з Джессі вибороти перше місце».

Час, який залишився до змагань, Джесі та Олександр використовують максимально ефективно. Тренуються щодня. Кінолог розповідає, що вільний час від служби – це навчання. Одного дня тренуються на затримання, інший -загальний курс дресирування, потім – вибірка речей. Між заняттями Джесі, звісно, відпочиває. Окрім корму дуже любить ласувати чимось смачненьким. 

Олександр розуміє, що йому зараз необхідно працювати і над своїм хвилюванням. Саме настрій кінолога може збити собаку з роботи. Якщо змагання – то повна зосередженість і налаштування на них.

Аліна Новікова

Фото автора