НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

На Одещині в невеличкому містечку Ізмаїл розташований батальйон з охорони громадського порядку. Переважна більшість офіцерів у військовій частині – чоловіки, але єдину дійсно творчу посаду обіймає жінка. Молодший лейтенант Ольга Соколюк-Вавілкіна відповідає за організацію дозвілля та стверджує, що це дійсно її покликання. 

 

Всі етапи життя гвардійки перетинались з творчим шляхом. За освітою Ольга вчитель музики, а сама грає на акордеоні. Але у 19 років зробила вибір на користь служби в армії. 

 

“Моя військова кар’єра розпочалася в лавах Збройних сил України. Перший контракт був ще солдатським. Через чотири роки я перейшла до Державної прикордонної служби, де сержантом продовжила свій військовий шлях. Але офіцером я стала вже в рядах Нацгвардії”.

 

Більше двадцяти років наша героїня носить погони, але це не заважає їй розвивати свої творчі здібності. 

 

 

“Практично стільки ж років я пишу вірші. Але це не любовна лірика. Мої твори повинні нести радість та дарувати усмішки людям. Свій перший вірш я написала на весілля своєї подруги. Тепер я пишу вірші до різних заходів у військовій частині, або для використання у відеороликах, які знімають мої колеги пресофіцери”.

 

За організацію дозвілля у військовій частині 3058 Ольга відповідає лише два роки. Але ще з юності вона була частим гостем на заходах друзів та родичів в якості ведучої. 

 

“Раніше постійно погоджувалася допомогти близьким та “вела” весілля. Зараз по службі часто стикаюсь з тим, що не тільки організовую, а й проводжу як ведуча заходи з різної тематики. Це моє. На сцені, або просто на публіці я відчуваю себе “в своїй тарілці”. Мені подобається коли вдається одразу зацікавити аудиторію”. 

 

Ольга Соколюк неймовірно життєрадісна людина, яка при спілкуванні одразу заряджає позитивом. Це саме те, що потрібно для бійців, особливо тих, хто проходить строкову службу.

 

“Мені важко всидіти на місці. Я роблю все можливе, аби гвардійці бачили не тільки службу, а й могли брати участь у культурному житті міста. Постійно вигадую заходи та шукаю можливості урізноманітнити їх дозвілля. І головне для мене, що я відчуваю вдячність та цікавість наших бійців”.

 

Дванадцятирічна донька гвардійки теж має творчий талант. Вона чудово малює з самого дитинства і з шести років навчається в художній школі. 

 

 

“Побачити та розкрити здібності моєї, на той час, зовсім маленької дитини допомогли колеги зі служби. Вони бачили як донька малює і постійно давали поради як не впустити момент та не загубити цю здібність. Я дуже вдячна їм за це. Для мене військове оточення є справжньою родиною, натхненням та підтримкою”.

 

Аліна Кобець