НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ


 

Телефон довіри (044) 226-22-52

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п’ять днів передсвяткування та шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий Різдвяний піст, з 27 листопада до 6 січня. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив).

Напередодні Різдва усі віруючі християни йдуть до церкви. У Святвечір (переддень Різдва) суворо дотримуються посту. Різдвяне меню зазвичай складалося з 12-ти пісних страв (за числом апостолів).

Обов’язково варили кутю, яку називали пшеничкою (Сочиво), її підсолоджували медом і додавали горіхи та перетертий мак. У наддністрянських селах Сокирянщини до різдвяного столу також подавали голубці з кукурудзяними крупами та вареники з різноманітною начинкою: чи з вишнями, чи з черешнями, чи зі сливками, чи з картоплею, чи з капустою.

На сусідній Кельменеччині меню було розмаїтішим: пиріжки з картоплею, знову ж вареники з капустою або картоплею, пампушки, з часником, гриби, риба, рибна юшка, бурячок, бобові (боби, горох або квасоля), узвар тощо.

Зійшла вечірня зоря, й можна сідати вечеряти. Починали із куті.

На Різдво Христове в православних країнах хрещеники несуть своїм хрещеним так звану “вечерю”, для предків, що в ці свята прийдуть у гості із того світу до живих, кутю та узвар залишали на столі на ніч.

Вранці 7 січня українці йдуть до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості — все, за чим сумувала під час посту душа повинно стояти на столі.

В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.

На Різдво прийнято було колядувати, водити веселі вертепи, а сама Різдвяна ніч повнилася чудесами:

 

З Різдвом Христовим та з Новим роком,

Хай Вам щастить за кожним кроком,

Хай в Вашій душі радість панує,

Христос народжений мир вам дарує!

 

Христос народився! Славімо Його!