НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Герой нашого проєкту – начальник кафедри військового зв’язку та інформатизації Національної академії Національної гвардії України, доктор технічних наук, доцент полковник Олександр Іохов – військовий у третьому поколінні. Що стосується науки, він перший у своїй родині став на цей шлях, і як бачимо, крокує ним досить успішно. Про науково-дослідну діяльність у сфері зв’язку та інформатизації, стовідсоткову підтримку та взаєморозуміння із колективом кафедри, вдячних учнів та важливість рухатися вперед, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».

 

Молодість як орієнтир наукового становлення

Ознайомившись із життєвою біографією Олександра Іохова, відразу починаємо розуміти, що військова служба була передбачена йому долею. Можливо, саме тому він відкрив їй двері ще з досить юного віку, вступивши до Київського військового ліцею. А далі були курсантські роки у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Якщо ви запитаєте, коли в житті Олександра Юрійовича з’явилася наука, в її серйозному вимірі, з відповіддю зволікати не станемо. З 2002 року, перебуваючи на посаді молодшого наукового співробітника наукового-дослідної лабораторії при науково-метрологічному центрі (військових еталонів) Міністерства оборони України, він уже поєднував кропітку роботу в лабораторії та навчання у ад’юнктурі.

«Зацікавленість тематикою засобів захисту військового зв’язку, згодом, переросла у захист кандидатської дисертації. Отримавши наукове звання кандидата технічних наук у 2006 році, я розпочав роботу в одному з відомих технічних вишів столиці. Тоді як в Академії Національної гвардії України вперше почав працювати з 2009 року. З того моменту й до сьогодні очолюю кафедру військового зв’язку та інформатизації. Завжди з теплом у серці згадую своїх наставників, які допомогли мені під час роботи над кандидатською та докторською дисертацією – це чудові науковці Олександр Северинов, Геннадій Халімов, Валентин Козлов та Сергій Герасимов».

Успіх кафедри – співпраця кожної особистості

Сьогодні на кафедрі військового зв’язку та інформатизації Академії працює 19 співробітників. За словами Олександра Іохова, всі науково-педагогічні працівники беруть активну участь у написанні науково-дослідних робіт, презентують свої напрацювання під час наукових-методичних семінарів та  виступають керівниками науково-дослідних робіт курсантів і студентів, звертаючи увагу останніх на розвиток ІТ-технологій. Більше того, щороку кафедрою проводиться науково-практична конференція «Перспективи розвитку та застосування сучасних систем і засобів зв’язку в інтересах управління військами», а також міжнародна науково-практична конференція «Застосування інформаційних технологій у підготовці та діяльності сил охорони правопорядку». Важливим не тільки у житті кафедри, але й Академії Нацгвардії стало забезпечення роботи курсів підготовки за програмою мережевої академії «Cisco». Відтак, офіцери військового зв’язку зі всієї Національної гвардії України мають можливість вивчати особливості роботи з мережевими технологіями за міжнародними стандартами.

«Пріоритетним напрямом наукової роботи кафедри військового зв’язку та інформатизації є розроблення та вдосконалення способів організації зв’язку і забезпечення управління підрозділами Національної гвардії України, питань бойового забезпечення вузлів зв’язку пунктів управління Нацгвардії, технічного забезпечення, зв’язку та інформатизації. До наукової роботи також активно залучаються курсанти та студенти. Так, щороку в Академії проводиться підсумкова конференція наукового товариства курсантів та студентів, на якій молоді дослідники виступають із доповідями. А під час участі у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт за напрямом «Інформаційні технології», займають призові місця. Взагалі, для мене як керівника кафедри дуже важливо, щоб між науково-викладацьким складом було стовідсоткове взаєморозуміння. Переконаний, що успіх кафедри залежить від співпраці кожної особистості».

За 12 років служби в Академії Нацгвардії Олександр Іохов не тільки відзначився успішним керівником кафедри, але й встиг стати доктором технічних наук. Свою докторську дисертацію, пов’язану із захистом систем військового радіозв’язку від засобів противника, науковець захистив у 2019 році.

«Для мене завжди важливим був фактор як мого наукового розвитку, так і уваги до молодого покоління науковців. Скажімо, у 2011 році я вперше став керівником дисертаційних досліджень офіцерів Іллі Кузьмініча та Олексія Горбова. На сьогодні у мене троє учнів, яким прогнозую успішне наукове майбутнє – це генерал Олександр Олещенко, а також ад’юнкти Кирил Ткаченко і Євгеній Каплун з якими ми плідно працюємо та розвиваємо сучасні засоби захисту в радіоелектронних системах».

Наукові дослідження, які взаємодоповнюють навчання

Для курсантів-зв’язківців Олександр Іохов викладає навчальну дисципліну організація зв’язку та інформатизації у формуваннях Національної гвардії України. Полковник переконаний, що викладацька діяльність та наука доповнюють одна одну. Як приклад, всі наукові дослідження викладачі кафедри намагаються розкривати під час занять із курсантами.

«Наукові напрацювання наших викладачів мають реальне застосування у військах та навчальному процесі курсантів, адже питання і теми включені в робочі програми навчальних дисциплін, а в деяких випадках, мають місце під час польових практик гвардійців. Зі свого досвіду можу сказати, що в роботі з курсантами все є головним – від підготовки до заняття і до його завершення. Кожен елемент заняття повинен бути добре продуманий, а викладач готовий відповісти на будь-яке питання свого матеріалу».

Не зупинятися на досягнутому легше, коли відчуваєш підтримку

Робота науковця, та ще й у поєднанні з керівництвом кафедри, вимагає повної самовіддачі. Не дивно, що двері кабінету Олександра Іохова відчинені не тільки в будні, але й вихідні. При цьому, офіцер не скаржиться на 12 років у режимі нон-стоп, адже знає, де може знайти спокій та відновити сили. Його секрет відомий сотням військовослужбовців і не тільки – міцна родина. Кохана дружина Наталія, син Володимир та люблячі батьки – незамінна підтримка гвардійця упродовж багатьох років. Саме найрідніші люди, колеги, побратими та різноманітні ситуації, які виникали в житті Олександра Іохова, допомогли сформуватися життєвому правилу, яке він говорить із позитивом.

«Ні кроку назад, ніяких зупинок, а тільки вперед, тільки разом. Ми не повинні зупинятися на досягнутому, а допомагати один одному, адже добро обов’язково повертається сторицею. Повірте, коли радієш не тільки своїм успіхам, а й успіхам інших, відчуваєш, що твоє життя наповнюється новим і важливим змістом».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ