НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

У виборі життєвого шляху Станіславу Ларіонову дуже допомогло внутрішнє відчуття, відголоски наукової династії, адже дідусь нашого героя Олексій Ларіонов був потужним науковцем і засновником економічного факультету одного з університетів, і, звісно ж, випадок. З моменту переосмислення свого професійного покликання пройшло 15 років. Сьогодні, займаючи посаду начальника кафедри психології та педагогіки Національної академії Національної гвардії України, кандидат психологічних наук, доцент, підполковник Станіслав Ларіонов розповість свою історію, у якій наука, викладацька діяльність та військова служба стали невід’ємною частиною одного життя. Про військову психологію, гнучкість світобачення, любов до книг та бажання ділитися досвідом із молодим поколінням, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».      

Початок наукової роботи серед представників харківської психологічної школи

Свою наукову діяльність Станіслав Ларіонов розпочав ще під час навчання у Харківському університеті внутрішніх справ. Будучи курсантом соціально-психологічного факультету, брав активну участь у студентських наукових конкурсах та олімпіадах. Тоді, знаковою для хлопця стала перемога у Всеукраїнській студентській олімпіаді з психології, яка проходила у 2007 році у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника. Інтерес до юридичної психології, за словами Станіслава Олександровича, виник ще й тому, що його навчання та підготовка були практично орієнтованими, адже викладачі-практики могли зацікавити та надихнути на науковий інтерес. Університет офіцер закінчив із відзнакою у 2008 році. Потім була служба психологом у Центрі практичної психології ГУМВС у Дніпропетровській області. А вже через рік Станіславу Ларіонову запропонували посаду викладача на кафедрі прикладної психології рідного університету. З того моменту відбулося становлення Станіслава Ларіонова як успішного науковця  у сфері юридичної психології.

«Власне, інтерес до серйозного заняття наукою у напрямку психології  у мене пробудило знайомство і подальша робота з професором Світланою Харченко, яка також стала керівником моєї кандидатської дисертації. За роки наукової діяльності маю право вважати себе послідовником і учнем харківської школи юридичної психології. Цю спільноту очолювали Світлана Бочарова та Олена Землянська. Особисто я, пишаюся і беру для себе за приклад досвід Олени Володимирівни Землянської з якою працювали разом на одній кафедрі. Це людина з непересічною життєвою історією, яка стояла у витоків проведення судово-психологічних експертиз і проводила їх більше 30-ти років. Пишаюся також знайомством із академіком Олександром Марковичем Бандуркою, досі пам’ятаю його вислів: «В університеті повинно бути відчуття єдиної родини, все що робиться – для курсантів». Такі вагомі науковці стали для мене прикладом і неабияк мотивували до написання кандидатської дисертації, яку успішно захистив у 2011 році. Досліджував особливості переживання працівниками органів внутрішніх справ негативних психічних станів у типових ситуаціях службової діяльності. У 2014 році отримав вчене звання доцента, а вже у 2018 році прийняв рішення перевестися на кафедру психології та педагогіки Академії Нацгвардії».

Успіх науковця завжди помножений на 100% самовіддачі

На науковому рахунку Станіслава Ларіонова більше 90 опублікованих наукових та методичних праць, серед них 2 підручники, 3 навчальних посібники. Також офіцер є науковим керівником науково-дослідної роботи «Психологічні особливості деліквентної поведінки військовослужбовців» та  відповідальним виконавцем навчального посібника «Психологічне забезпечення службово-бойової діяльності підрозділів НГУ», який буде призначений для підготовки курсантів-психологів. Напрямком наукових досліджень Станіслава Олександровича є юридична психологія. За словами підполковника, аспекти юридичної психології знаходять відображення в  питаннях психологічного супроводу і підготовки персоналу НГУ, а також протиправної поведінки, з якою доводиться стикатися військовослужбовцям під час забезпечення публічної безпеки.

«У силу того, що я є діючим науковцем, займаюся підготовкою науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Під моїм керівництвом успішно захищені дві дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук і вже одна дисертація на здобуття доктора філософії у галузі психології. Продовжую керувати чотирма здобувачами наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю психологія. Керую науковою роботою курсантів-психологів. Так, у 2015 та 2018 роках, курсанти посідали призові місця на конкурсах наукових робіт МВС України, сподіваюся на успішний результат і в цьому році. Другий рік поспіль очолюю науковий гурток кафедри психології та педагогіки. Крім того є сертифікованим ОБСЄ тренером у сфері психологічної підготовки. У рамках цієї діяльності, протягом 2015-2018 років викладав три тренінгові курси для офіцерів патрульної поліції. Це курси зі стресостійкості, ефективної комунікації і тактики опитування для працівників поліції.

З початком діяльності Національного агентства забезпечення якості вищої освіти став експертом зі спеціальності 053 Психологія, а з 2020 року увійшов до складу галузевої експертної ради «Соціальні та поведінкові науки». Переконаний, що успіх науковця завжди помножений на 100% самовіддачі».

Не можна оминути увагою й думку Станіслава Ларіонова щодо науково-практичних конференцій, які він вважає найбільшим щастя для викладача та науковця. Сьогодні, у зв’язку з карантинними обмеженнями, конференції проводяться дистанційно, але все одно дозволяють отримати потрібний поштовх до наукової діяльності.

«Вже другий рік поспіль нашою кафедрою організовується Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-психологічне забезпечення діяльності сил охорони правопорядку». Цього року вона буде проведена 28 травня, сподіватимемося, що в режимі офлайн. Також мені запам’яталася науково-практична конференція 2016 року в Академії поліції у Грузії. Конференція проходила з актуальних проблем юридичної психології. Свої здобутки презентували вчені з Італії, Франції, Німеччини. А слухачами були психологи міністерств внутрішніх справ країн колишнього СНД».

Баланс між людським ставленням і вимогливою об’єктивністю

Станіслав Ларіонов зізнається, що до приходу на посаду начальника кафедри психології та педагогіки у нього були ілюзорні уявлення про зміст цієї роботи. Сьогодні на кафедрі працює 13 осіб – 11 викладачів та 2 представники допоміжного персоналу. Хоча кафедра й працює тільки з 2017 року, але це не завадило їй якісно та кількісно укріпитися. Так, до штату кафедри додалися кандидат медичних наук, кандидат психологічних наук та доктор психологічних наук. Працює також багато молодих викладачів із досвідом роботи до трьох років, які навчаються в аспірантурі. Нацгвардієць бачить постійний розвиток наукового потенціалу Академії і не применшує своєї ролі у важливості діяльності начальника кафедри. Щодо курсантського колективу, в нас досить конструктивні, товариські та теплі відносини.

«Начальник кафедри повинен суміщати три іпостасі в одній. Перша – фахове викладання навчальних дисциплін. Друга – адміністративна діяльність, яка займає багато часу, але є невід’ємним компонентом роботи. Третя –  підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі кафедри, коли всі працюють на спільний результат. В Академії зрозумів, що кожен офіцер, а тим паче керівник, повинен бути психологом, намагатися балансувати між людським ставленням до підлеглих і вимогливою об’єктивністю».

Кафедра психології та педагогіки Академії Нацгвардії є випусковою для курсантів-психологів. Відтак, на кафедрі проводиться постійна робота з удосконалення не тільки викладання навчальних дисциплін, але й матеріальної бази. Скажімо, у 2020 році було завершено створення навчально-тренувального класу з тактичної медицини. У цьому році завершили створення класу професійно-психологічного відбору. Керівництво Академії забезпечило цей клас сучасними комп’ютерами, відтепер курсанти можуть виконувати курсові та кваліфікаційні роботи на цьому обладнанні, а також опановувати спеціалізовані програмні комплекси з психологічного відбору, які застосовуються у військах.

«Ми розуміємо, що кожен керівник має індивідуальний управлінський стиль та може підійти до успіху своїм визначеним шляхом. На мій погляд, гарний керівник той, з яким підлеглий відчуває себе впевнено та комфортно. Я намагаюся організовувати свою роботу так, щоб не карати своїх підлеглих, а заохочувати та позитивно стимулювати. Як викладачі, так і курсанти можуть звернутися до мене в будь-який момент та отримати життєву пораду або роз’яснення зі своєї навчальної чи наукової діяльності. Це і є прикладом взаєморозуміння та підтримки, яких ми досягнули не тільки на словах».

Відчувати особисту відповідальність за якість дисциплін, які викладаються курсантам

Як і будь-який начальник кафедри, Станіслав Ларіонов займається викладацькою діяльністю. Сьогодні він викладає такі навчальні дисципліни як «Психологічне консультування», «Експериментальна психологія», «Основи психології управління», «Клінічна та патопсихологія». Офіцер вважає, що для викладача важливо оновлювати зміст своїх навчальних дисциплін із опорою на ті наукові результати, які він отримав особисто.

«Я відчуваю особисту відповідальність за якість дисциплін, які викладаються курсантам. Важливо розуміти, що рейтинг і успіхи наших курсантів-психологів цікавлять не тільки Академію, а й відділ психологічного забезпечення Головного управління Національної гвардії України. Відчуваючи таку відповідальність перед замовником, під час навчання курсантів, намагаюся кожного з них зрозуміти, правильно оцінити та надати допомогу в їх професійному зростанні та особистому розвитку. Також важливо  надати курсантам конкретний набір психологічних навичок та інструментарію, які він може використовувати з перших днів на посаді психолога. Тому, наше навчання еклектичне – ми використовуємо здобутки різних шкіл та напрямів, які гвардієць може швидко опанувати. Це когнітивно-поведінкова терапія, заняття із метафоричними асоціативними картами, техніки тілесно-орієнтованої та травмофокусованої терапії тощо. Для опанування таких технік ми запрошуємо практикуючих психологів та викладачів з інших українських вузів. Вже другий рік поспіль курсанти відвідують курси кризового телефонного консультування. А також три роки проходять курси підготовки верхолазів-рятувальників, щоб у подальшому вони могли проводити тренування на висотних тренажерах із командотворення».

Наука – це праця, якою не можна займатися одноосібно


На завершення нашої розмови зі Станіславом Ларіоновим ми перейшли до більш духовних та особистісних тем, зокрема читання книг. Саме цей процес він вважає надважливим у гармонійному розвитку людської особистості, а особливо психолога. Щодня гвардієць читає дві книги – наукову для роботи та художню для душі. У його фаворитах Теодор Драйзер, Еріх Марія Ремарк Антон Чехов, Роджер Макбрайт Аллен та Айзек Азімов. Зазначає, що читанням захоплюється не тільки він, але і його дружина Інна та 12-річна донька Крістіна.  Постійне читання допомагає Станіславу Олександровичу мати гнучке світосприйняття та кожну ситуацію дивитися об’єктивним поглядом. Стосується це і його наукового та життєвого правила.

«Наука – це праця, якою не можна займатися одноосібно, вона передбачає інтерактивність та взаємодію з колегами. Треба ділитися науковими напрацюваннями, які допоможуть тобі розвиватися. Загалом, середовище розумних людей дуже важливе, воно породжує цікаві думки, і найміцніші товариські зв’язки. Так сталося, що в моєму житті психологія стала ключовою у науковій та професійній реалізації. І все це завдяки випадку. Справа в тому, що після школи я рік навчався у Дніпропетровській медичній академії, але в якийсь момент зрозумів, що це не моє, тому забрав документи і вступив до Харківського університету внутрішніх справ. Можливо, відчув це на генетичному рівні, адже мій батько був військовослужбовцем, а дідусь – науковцем. Як би там не було, мою подальшу історію ви знаєте. І що головне, я жодного разу не пошкодував за свій вибір. Переконаний, все, що не робиться, робиться на краще. Головне – не боятися перешкод, маючи тверезий розум та чисте серце. А чисте серце для психолога – найважливіше».  

 

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ