НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Для начальника кафедри технічного та тилового забезпечення, кандидата педагогічних наук, доцента, полковника Сергія Каплуна Національна академія Національної гвардії України відкрила свої двері ще задовго до початку курсантських років. Потім було омріяне навчання, служба і повернення до навчального закладу, який надав путівку в життя. Викладацька та наукова діяльність із якими він крокує в ногу з часом, кропітка робота начальника кафедри та вдячність за педагогічну майстерність наставників, про все це читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці». 

Зародження мрії, яка стала орієнтиром на майбутнє 

Вперше Сергій Каплун відкрив двері Академії ще восени далекого 1984 року. Саме в цей час у середніх школах одного з районів міста Харкова активно розповсюджувалась інформація, що при вищому військовому навчальному закладі створюється військово-патріотичний гурток для хлопців 5-8 класів – „Школа мужності”. Навчання у цій школі, за словами нашого героя, було для нього доленосною подією.

«Скільки себе пам’ятаю, завжди хотів бути офіцером. Але після „Школи мужності” я остаточно визначився, який військовий навчальний заклад хотів би закінчити. Це стало мрією до якої я прагнув. З великою вдячністю пригадую начальника школи – старшого викладача кафедри тактики, фронтовика, полковника Юрія Костянтиновича Разіна. Він дійсно був прикладом самовідданості справі, людяності та офіцерської честі».

Курсантське життя на зламі епох

По закінченню 10-ти класів середньої школи у 1986 році, Сергію Каплуну не вдалося вступити до омріяного військового «вишу», адже квота для харків’ян зіграла свою справу. Проте від своєї мрії хлопець не відмовився і прийняв рішення вступати вдруге, але наступного року.

«Задля того, щоб не втратити знання та впевнитись у своєму бажанні стати офіцером – вступив до Харківського інституту радіоелектроніки ім. Янгеля, до якого протягом 10 класу ходив на підготовчі курси з математики. Після півроку безтурботного студентського  життя, бажання стати військовим стало лише сильнішим. І вже влітку 1987 року я успішно склав вступні іспити і був зарахований до 1 взводу 4 роти 2 батальйону».

Роки навчання Сергія Каплуна пройшли в бурхливий “час змін” із 1987 по 1991 роки – занепад та розвал СРСР. За цей період, у складі військового оперативного резерву, від військового навчального закладу він побував у тодішніх гарячих точках: Вірменія, Узбекистан, Абхазія, Азербайджан.

«Під час навчання мені не раз приходила думка про те, щоб перед пенсією повернутись до рідного „училища” та на рідну кафедру. І це, перш за все, було пов’язано з тим, що педагогічний склад був завжди взірцем професіоналізму для нас курсантів. Ми всі хотіли бути схожими на наших викладачів і безмежно вдячні їм за ті знання та досвід, які вони нам передавали».

Військова служба за фахом та повернення до навчального закладу в іншій іпостасі

Після випуску, протягом восьми років, Сергій Каплун проходив службу у військових частинах на посадах начальника речової служби полку (бази зберігання озброєння), а потім заступника командира батальйону з постачання.

Повернутись до рідного навчального закладу вдалося лише у квітні 1999 році. За роки служби та науково-педагогічної діяльності на кафедрі пройшов шлях від викладача до начальника кафедри.

А за весь період свої педагогічної діяльності офіцер викладав 16 навчальних дисциплін. Своєю першою та найулюбленішою дисципліною Сергій Олексійович вважає «Економіку та управління речовим забезпеченням». Ця дисципліна ще у 2000 році була ним повністю оцифрована та переведена на державну мову. Методички та посібники з даної дисципліни, за розповіддю полковника, роз’їжджались щороку разом із випускниками по військах.

«Нещодавно, коли в Академії проходила перевірка групою внутрішнього аудиту Головного управління Нацгвардії, один із ревізорів (людина дуже досвідчена і поважна) зазначила, що вже давно під час перевірок користується моїми лекціями і методичними розробками. Мені було дуже приємно усвідомлювати, що моя робота настільки цінується».

Наставники, що формували світогляд та наукова діяльність у ритмі сучасності

Початок наукової діяльності Сергій Олексійович розпочинав ще коли в Академії не було власної Спеціалізованої ради і викладачі шляхом проб та помилок, самотужки сходили на науковий олімп.

Науковець захистив кандидатську дисертацію у 2010 році, за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Тема його дисертаційного дослідження: «Формування професійної компетентності майбутніх офіцерів служб тилу у процесі вивчення спеціальних дисциплін».

Своїм становленням як викладача, та, в подальшому, начальника кафедри, Сергій Каплун зобов’язаний своїм наставникам: Валерію Георгійовичу Дундукову та Сергію Петровичу Павлову.

«Вони в усьому допомагали мені, а саме головне – створювали всі умови для підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності. Низький їм за це уклін».

До основних напрямків наукових досліджень Сергія Олексійовича входить   формування професійної компетентності майбутніх офіцерів служб тилу в процесі вивчення спеціальних дисциплін, удосконалення системи тилового забезпечення військ та удосконалення речового забезпечення військ.

«На сьогоднішній день маю понад 30 наукових праць у фахових виданнях (2 з яких внесені до науково метричних баз Scopus та Web of Science), 17 праць навчально-методичного характеру, понад 20 виступів на наукових конференціях та інше».

Навчально-виховний процес кафедри

На думку Сергія Олексійовича, формуванню світогляду майбутнього офіцера служб тилу необхідно приділяти максимальну увагу. А одне з головних положень, яке повинні засвоїти майбутні офіцери, що призначення служб тилу – вчасне та якісне забезпечення особового складу підрозділів усім необхідним відповідно до номенклатури служби, незважаючи на час, погодні умови тощо.

«Не підрозділи для тилу, а тил для підрозділів та особового складу  – ось сучасний пріоритет у роботі кожного тиловика».

Але найбільш зворушливим для Сергія Каплуна є те, що на його очах і з його  та інших викладачів допомогою молоді хлопці, у переважній більшості діти, перетворюються у впевнених професіоналів своєї справи. За час навчання вони стають майже рідними для викладачів кафедри. Сергію Олексійовичу дуже приємно зустрічати їх вже у званні старших офіцерів і завжди такі зустрічі виникають тільки позитивні емоції.

«Як правило, на першому занятті з курсантами я завжди зосереджую їх увагу на тому, що, обравши військову сферу, треба усвідомити, що навчання по завершенню Академії не закінчується, а лише змінюється його форма. Обумовлено це тим, що у практичній діяльності офіцера служби тилу навчатись потрібно буде щодня. До цього треба прагнути і розуміти важливість постійного самовдосконалення для успішної служби та кар’єри».

Головна цінність кафедри – науково-педагогічний склад 

На сьогодні кафедра технічного та тилового забезпечення Академії є спадкоємицею кафедр тилового забезпечення (військового тилу) та військового менеджменту (продовольчого та речового забезпечення). Починаючи з вересня 2018 року, вже у складі факультету логістики, кафедра розпочала новий виток своєї історії.

«Саме у 2018 році було вперше започатковано підготовку курсантів за двома новими напрямками: квартирно-експлуатаційне забезпечення та забезпечення пально-мастильними матеріалами. Кардинально змінено філософію підсумкової атестації за напрямком підготовки. Тому, комплексний підсумковий екзамен зараз проводиться у два етапи, на яких спочатку перевіряється засвоєння теоретичних знань шляхом заслуховування відповідей на питання, у тому числі з відпрацюванням на технічних засобах служб тилу, а потім розв’язання практичних завдань. Більше того, змінено розташування кафедри – кафедра отримала сучасний аудиторний фонд із відповідним обладнанням. А також розпочато реконструкцію та ремонт аудиторій і приміщень на комплексі технічних засобів служб тилу в навчальному центрі. До активу кафедри можна віднести й те, що вперше за її історію було переведено технічний засіб ПАК-200 із макету до діючого транспортного засобу».

Але незважаючи на важливість технічного оснащення кафедри, головною цінністю колективу кафедри, на думку Сергія Каплуна, як завжди, є викладачі.

«Сьогодні на кафедрі зібрано колектив професіоналів-однодумців із потужним науковим та творчим потенціалом, а відтак, вона переживає своє відродження і розвиток».

Продовжуючи розмову про роботу кафедри технічного та тилового забезпечення, полковник зазначив, що за активної участі викладачів кафедри працює науково-виробничий кластер «Повноцінне харчування: інноваційні технології, енергоефективне виробництво та маркетинг» у межах проєкту «Наука для армії».

«До кластеру входять вчені-ентузіасти з Харківського державного університету харчування та торгівлі, Національної академії Національної гвардії України, Державного фармацевтичного університету, а також вітчизняні виробники: ТОВ науково-виробниче підприємство «Гемо-проєкт» та кондитерська фабрика «Солодкий світ». Про наш проєкт було показано сюжет у новинах на телеканалі Україна. У першу чергу, заслуга в цьому доцента кафедри Лідії Федорівни Товми».

Наступний пріоритет наукової роботи, на переконання Сергія Олексійовича – це актуальність наукових робіт, що проводяться на кафедрі.

«Науково-дослідні та магістерські роботи направлені на розробку актуальних та практично доцільних до реалізації у військах тем. Наприклад, створення міні заводу по розливу фільтрованої питної води власного виробництва, цей проєкт вже реалізовано у військах. У найближчий період науково-педагогічний колектив розпочне наукові дослідження щодо покращення харчування військовослужбовців Національної гвардії України».

Коли мова заходить про посаду начальника кафедри, Сергій Олексійович порівнює свою посаду з головним режисером театру.

«Це дуже кропітка, відповідальна, системна, комплексна і виважена робота, направлена на якісну підготовку випускників, підбір викладачів і закріплення за ними дисциплін, збалансований та справедливий розподіл навантаження, створення відповідних комфортних умов для зростання педагогічної майстерності викладачів, реалізації їх наукового потенціалу, підтримання здорового мікроклімату в колективі кафедри. І це я назвав лише де-які  основні напрямки роботи начальника кафедри».

Зв’язок із ветеранами – можливість отримати поради від людей із безцінним досвідом

Сергій Каплун один із тих офіцерів, які вважають, що пам’ятати своє коріння – дуже важливо для становлення колективу кафедри і кожного викладача. Відтак, на кафедрі налагоджені тісні зв’язки з ветеранами різних років.

«Ми не забуваємо про ветеранів нашої кафедри і намагаємося спілкуватися із ними та тримати їх у курсі справ. А вони, в свою чергу, надають слушні поради. На сьогодні список ветеранів кафедри налічує 25 чоловік. Це наш „золотий фонд” особистостей із безцінним досвідом».

Щастя для офіцера, коли сім’я – це фортеця

Ще із курсантського життя Сергію Каплуну запам’яталася фраза одного з військових викладачів, що успіх служби офіцера, у переважній більшості, залежить від клімату в сім’ї.

«Це життєве правило я підтвердив на власному прикладі. Так, вже понад 25 років як знайшов свою другу половинку – дружину Олену. Ми разом виховали доньку Дарину – студентку медичного коледжу. Моя сім’я – моя фортеця. Вільний час також намагаюся проводити разом із родиною. Для нас дуже важливими є спільні прогулянки, перегляд художніх фільмів та читання книжок тощо. Про важливість влаштування особистого життя дуже часто наголошую курсантам – майбутнім офіцерам, і думаю, що вони як і я свого часу прислухаються до моїх слів».

Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ