НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИ

Телефон довіри (044) 226-22-52

Наукове серце Академії як і Національної гвардії України, без перебільшення, знаходиться у стінах науково-дослідного центру службово-бойової діяльності. Цей науковий осередок було створено на базі Академії за рішенням Міністра внутрішніх справ у 2006 році. У наукового-дослідному центрі на постійній основі працюють 38 науково-педагогічних працівників, 14 з яких є кандидатами наук (докторами філософії), а 9 – докторами наук. З 2010 року очолює центр доктор психологічних наук, професор, полковник Ігор Приходько. Про завдання, які стоять перед науково-дослідним центром, науку як частину життя та мотивацію як ключ від труднощів, читайте у нашому щотижневому проєкті «Сила в науці».

Різновекторний розвиток та робота закордоном – непересічний досвід, який завжди стає у нагоді

 Завдання, які стоять перед науково-дослідним центром носять різноплановий характер, а досвід керівника є якнайкращим тому підтвердженням. Ігор Приходько розпочинав свою наукову кар’єру під час роботи старшим лікарем-психіатром в медичній частині Академії. Полковник розповідає, що почав помічати, коли курсанти вступають на навчання, то в період адаптації зіштовхуються з широким колом проблем, саме це окреслило тему для  кандидатської дисертації. Потім було закордонне відрядження у складі миротворчого контингенту в Косово у 2002-2003 роках, де офіцер займав відповідальну посаду психолога спеціального миротворчого підрозділу МВС України.

«У 2011 році я навчався в Європейському центрі з поглибленого вивчення проблем безпеки у Німеччині. Також проходив стажування, пов’язані з науковим супроводженням службово-бойової діяльності Національної гвардії України в Італії та Туреччині. А наприкінці 2020 року, у якості експерта, залучався до проведення рецензування роботи, яка була представлена на здобуття державної премії України в галузі науки та техніки за напрямом військової психології та медицини. Також брав участь у засіданні Президії Академії Наук України, де доповідав про результати зазначеної вище роботи».

 

Науково-дослідний центр – осередок, який працює у прикладному напрямку

 До складу науково-дослідного центру Національної гвардії України на сьогоднішній день входять такі структурні підрозділи як науково-дослідна лабораторія службово-бойового застосування НГУ, лабораторія забезпечення службово-бойової діяльності, лабораторія морально-психологічного супроводження службово-бойової діяльності, лабораторія нових видів озброєння, науково-дослідна лабораторія будівництва та оперативного застосування НГУ, а також науково-дослідний сектор правового забезпечення службово-бойової діяльності.

«Діяльність науковців нашого центру включає в себе виконання робіт різного виду. Основу становлять науково-дослідні роботи. Невід’ємним є й написання монографій за результатами наукових досліджень, а також написання наукових статей як у фахових виданнях України, так й іноземних виданнях. Особливо актуальним на сьогодні є написання наукових статей, які індексуються у науково-метричних базах «Scopus» та «Web of Science. Ми працюємо в прикладному напрямі, а це сприяє не тільки розвитку науки, але й практичній реалізації наших здобутків у службово-бойовій діяльності, зокрема, при розробленні нормативно-правових документів, які регламентують діяльність військовослужбовців Національної гвардії України в структурі Міністерства внутрішніх справ».

 

Мотивація та сміливість – основи для розвитку сучасного наукового життя

Ігор Приходько зазначив, що за останній час науковий потенціал в Академії Нацгвардії значно зріс. Якщо взяти 2000-й рік, коли  навчальному закладі було до 10 кандидатів наук і жодного доктора наук, то вже сьогодні Академія налічує більше 181 кандидата і майже 32 докторів наук. З 2006 року на постійній основі розпочала роботу спеціалізована рада по захисту кандидатських дисертацій, а в 2016 році працює спеціалізована рада по захисту докторських дисертацій. Налагоджена співпраця з більше ніж 40 навчальними закладами та науковими установами з яких 4 – міжнародні. Крім цього, в Академії офіцери мають можливість закінчити ад’юнктуру і докторнатуру, а відтак, здійснювати підготовку своїх наукових здобутків та представляти їх до захисту в навчальному закладі.         

«Наукова діяльність специфічна, тож не кожна людина здатна працювати в цій галузі. Внутрішній стрижень, який штовхає на пізнання нового, на мій погляд – це основне. Якщо буде мотивація до здійснення наукової діяльності, для людини не виникатиме труднощів виконувати поставлені завдання, а якщо ще й додати сприятливі умови роботи та фахову підтримку колег, то наука буде лише в задоволення».

 Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ